Із великим сумом повідомляємо, що 29 червня 2017 року на 83-му році пішов з життя видатний вчений, член-кореспондент Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки, професор кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, віце-президент Асоціації офтальмологів.
М.М. Сергієнко народився 4 жовтня 1934 року в м. Слов’янськ Донецької області. У 1952 році з відзнакою закінчив середню школу та вступив до Харківського медичного інституту.
Після закінчення педіатричного факультету Харківського медичного інституту М.М. Сергієнко працює у с. Олександрівка Донецької області, де організує офтальмологічний кабінет. З перших місяців роботи Микола Сергієнко стає активним членом Донецького наукового товариства лікарів-офтальмологів. Свою наукову та практичну діяльність він присвятив проблемам оптичної системи ока, короткозорості, інтраокулярної корекції і мікрохірургії ока.
У 1960 році М.М. Сергієнко вступає до аспірантури на кафедру офтальмології Донецького медичного інституту, а по її закінченню у 1963 році обіймає посаду асистента цієї кафедри. Під керівництвом професора Л.Б. Заца Микола Маркович Сергієнко виконує та захищає кандидатську дисертацію «Вплив якості зображення на очному дні на гостроту зору» у 1964 році.
У 1971 році М.М. Сергієнко захищає докторську дисертацію «Дослідження до теорії клінічної рефракції людського ока» і у 1972 році стає професором кафедри.
У період 1972-1977 років М.М. Сергієнко очолює кафедру офтальмології Дагестанського медичного інституту (м. Махачкала), активно займається хірургічною діяльністю, освоює та удосконалює методики хірургічних втручань при катаракті, глаукомі, подовжує роботу з питань фізіологічної оптики.
У 1977 році професор Сергієнко М.М. повертається до України і у 1978 році очолює кафедру офтальмології Київського інституту удосконалення лікарів (нині Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика) та стає головним офтальмологом Міністерства охорони здоров’я УРСР і незмінно виконує ці обов’язки впродовж 30 років.
Починаючи з 1978 року з поодиноких операцій, які проводилися в Україні, професор М.М. Сергієнко розвинув масштаби імплантації інтраокулярних лінз таким чином, що в середині 80-х років Україна стала однією з передових країн Європи в цій галузі. Запатентована модель інтраокулярної лінзи професора Сергієнка М.М. стала базовою для широкого використання в Україні, налагоджено виробництво інтраокулярних лінз у м. Києві, число операцій з імплантацією цієї лінзи сягнуло 20 тисяч, що повністю забезпечило потребу населення республіки. За плідну роботу в цьому напрямі, яка дозволила вирішити значну соціальну проблему – проблему інвалідності внаслідок катаракти, група фахівців-офтальмологів на чолі з Миколою Марковичем Сергієнком удостоєна у 1988 році Державної премії в галузі науки і техніки. У 1988 році починає функціонувати створений за ініціативою професора Сергієнка М.М. Київський центр мікрохірургії ока, який за короткий час став провідним офтальмологічним закладом в Україні, де щорічно проводиться близько 16 тисяч операцій, лікуються хворі з України та іноземці, ведеться інтенсивна наукова робота. КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока» став базою кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
Групою Київських вчених фізиків та інженерів за ідеєю професора М.М. Сергієнка був створений перший в світі аберометр хвильового спектра, який зробив переворот в галузі корекції зору і на сьогоднішній день залишається поза конкуренцією.
Микола Маркович Сергієнко автор понад 500 наукових робіт, у т.ч. 7 монографій, 1 підручника, 50 науково-методичних видань, близько 50 патентів та авторських свідоцтв.
В Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика створена та плідно працює наукова школа професора М.М. Сергієнка. Микола Маркович поєднував в собі якості прекрасного клініциста, обдарованого вченого і талант педагога. Серед його учнів 8 докторів та 45 кандидатів медичних наук. Значні дослідження професора Сергієнка М.М. в галузі фізіологічної оптики знайшли своє логічне завершення і були достойно оцінені.
Професора М.М. Сергієнка обрано членом-кореспондентом Національної академії наук (1991) та Національної академії медичних наук України (1993). Професор М.М. Сергієнко – Заслужений діяч науки і техніки України (1995 рік), нагороджений орденом «Дружби народів» (1982 рік) і орденами «За заслуги» ІІІ–го (1998 рік) і ІІ–го ступеня (2004 рік).
Висловлюємо співчуття родині та близьким у зв’язку з тяжкою втратою.
Світла пам’ять про Миколу Марковича Сергієнка назавжди збережеться в наших серцях.