|
Наприкінці 2021 року Євгена Головаху було обрано на посаду директора Інституту соціології НАН України. Щодо своїх планів український соціолог зазначив наступне: «Ми зберігатимемо академічні традиції, які дорогого коштують, але час змінюється, і нам теж треба буде змінюватися. Треба формувати імідж інституту в громадській думці. Я займався цим "за замовчуванням", а тепер це має стати системним заняттям. Щоб кожен співробітник, у міру своїх сил, займався цією "благородно невдячною" справою. Оскільки це не просто престиж інституту, це престиж академічної соціології. Зараз соціологію ототожнюють з якимись рейтинговими вимірами. На жаль, мало хто розуміє, що соціологія дає знання про суспільство і розуміння того, в якому соціальному просторі люди живуть. Але середньостатистичний представник української еліти - від економічної, політичної і до культурної – розглядає соціологію як щось, що існує, щоб вимірювати політичні рейтинги. Тому треба піднімати не лише престиж інституту, треба піднімати престиж академічної соціології, формувати в масовій і елітарній свідомості розуміння, для чого вона існує і в чому її призначення і місія.Омолоджувати інститут, звичайно, необхідно, щоб наступний директор інституту мав у науці не лише реноме, а й далеку перспективу. І нарешті, необхідно піднімати престиж української науки. Причому не лише в громадській думці, де він, як порівняти з іншими громадськими інститутами, – досить високий. Ось останні дані (листопад 2021 року) нашого моніторингу проти попередніх років. Дедалі менше довіряють політичним інститутам, усьому, що пов'язано з державною владою. І це дуже погано для держави. Між тим довіра до науки і релігії залишаються. Релігія відповідає за порятунок душі, а наука – за порятунок розуму».
Учений також прокоментував результати щорічного моніторингу «Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін» – глибокого дослідження українського суспільства, яке проводять в Інституті соціології НАН України впродовж 30 років.
Так, Євген Головаха прокоментував соціальне самопочуття українців, покращення доступу до соціальних благ, ставлення до свободи слова та зовнішньої політики України, ризики дестабілізації суспільства. Він також окреслив методологію дослідження та включення до нього індексу аномії.
Наостанок вчений відзначив: «Все-таки ми маємо усвідомлювати всю серйозність зовнішньої загрози, і тому консолідація повинна бути перш за все з огляду на це. Тобто, ми повинні розуміти, що у цьому сенсі ми всі в одному човні і якщо не знайдемо шляхів до взаєморозуміння, втратимо свободу і незалежність усі».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією медійної платформи «Укрінформ»