Анотації та інше

Праця присвячена дослідженню процесів побудови систем, що володіють інтелектом. Під інтелектом розуміється властивість, що дозволяє системі моделювати навколишнє середовище і вирішувати в ній завдання. Послідовність з вирішень таких завдань визначає поведінку інтелектуальної системи. Для побудови моделі така система збирає і накопичує знання, що характеризують окремі властивості предметної області, в якій діє система. Пропонується багатокритерійна форма завдання знань, що включає інтенсіональні і екстенціональні знання і конотацію можливих зв’язків. На рівні своїх знань система розуміє предметну область і будує в ній свою поведінку. Ґрунтуючись на введених поняттях визначається інтелектуальна система. Розглянуто архітектуру таких систем, її складові і основні властивості кожного компонента. Можливості застосування інтелектуальних систем практично не обмежені.

В праці розглянуто приклади великих інтелектуальних систем, орієнтованих на їх використання при управлінні складними системами, зокрема, в політиці і виробничих об’єктах.

Работа посвящена исследованию процессов построения систем, обладающих интеллектом. Под интеллектом понимается свойство, позволяющее системе моделировать окружающую среду и решать в ней задачи. Последовательность решений таких задач определяет поведение интеллектуальной системы. Для построения модели такая система собирает и накапливает знания, характеризующие отдельные свойства предметной области, в которой действует система. Предлагается многокритериальная форма задания знаний, включающая интенсиональные и экстенциональные знания и коннотацию возможных связей. На уровне своих знаний система понимает предметную область и строит в ней свое поведение. Основываясь на введенных понятиях, определяется интеллектуальная система. Рассмотрена архитектура таких систем, ее составляющие и основные свойства каждого компонента. Возможности применения интеллектуальных систем практически не ограничены.

В работе рассмотрены примеры больших интеллектуальных систем, ориентированных на их использование при управлении сложными системами, в частности, в политике и производственных объектах.

Праця присвячена дослідженню процесів побудови систем, що володіють інтелектом. Під інтелектом розуміється властивість, що дозволяє системі моделювати навколишнє середовище і вирішувати в ній завдання. Послідовність з вирішень таких завдань визначає поведінку інтелектуальної системи. Для побудови моделі така система збирає і накопичує знання, що характеризують окремі властивості предметної області, в якій діє система. Пропонується багатокритерійна форма завдання знань, що включає інтенсіональні і екстенціональні знання і конотацію можливих зв’язків. На рівні своїх знань система розуміє предметну область і будує в ній свою поведінку. Ґрунтуючись на введених поняттях визначається інтелектуальна система. Розглянуто архітектуру таких систем, її складові і основні властивості кожного компонента. Можливості застосування інтелектуальних систем практично не обмежені.

В праці розглянуто приклади великих інтелектуальних систем, орієнтованих на їх використання при управлінні складними системами, зокрема, в політиці і виробничих об’єктах.

Работа посвящена исследованию процессов построения систем, обладающих интеллектом. Под интеллектом понимается свойство, позволяющее системе моделировать окружающую среду и решать в ней задачи. Последовательность решений таких задач определяет поведение интеллектуальной системы. Для построения модели такая система собирает и накапливает знания, характеризующие отдельные свойства предметной области, в которой действует система. Предлагается многокритериальная форма задания знаний, включающая интенсиональные и экстенциональные знания и коннотацию возможных связей. На уровне своих знаний система понимает предметную область и строит в ней свое поведение. Основываясь на введенных понятиях, определяется интеллектуальная система. Рассмотрена архитектура таких систем, ее составляющие и основные свойства каждого компонента. Возможности применения интеллектуальных систем практически не ограничены.

В работе рассмотрены примеры больших интеллектуальных систем, ориентированных на их использование при управлении сложными системами, в частности, в политике и производственных объектах.