22 квітня 2021 року, напередодні 35-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у Київському університеті права (КУП) НАН України в режимі онлайн відбувся круглий стіл «Ядерна безпека: правові проблеми та міжнародні виклики ХХІ століття».
Організаторами заходу виступили юридична клініка «Фенікс» КУП НАН України, кафедра державно-правових та галузевих правових дисциплін, кафедра кримінального права та процесу і кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства.
Відкрила круглий стіл проректор з навчально-методичної та наукової роботи КУП НАН України Оксана Хорватова, яка зазначила, що підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, змінювався з часом, але єдиної думки серед фахівців щодо цього не існує й досі.
Почесною гостею та головним доповідачем на круглому столі стала професор кафедри екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Член Національної комісії з радіаційного захисту населення України, науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки доктор юридичних наук Галина Балюк. Вона – чи не єдина жінка-науковець в Україні, яка впродовж десятків років займається проблемою ядерної безпеки нашої держави, та брала участь у розробці ряду вкрай важливих нормативно-правових актів, пов’язаних з радіаційною та ядерною безпекою.
У своєму виступі Г.І. Балюк зазначила, що за міжнародною шкалою аварія, яка сталася на Чорнобильській АЕС, відповідала найвищому, сьомому рівню небезпеки та стала наслідком недосконалості конструкції реактора РБМК-1000, а також істотних відхилень у режимі його експлуатації. Радіонукліди від аварії на ЧАЕС було виявлено у різних частинах Північної півкулі – Північній Африці, Японії, Китаї, Північній Америці. Унаслідок катастрофи виявилися забрудненими радіоактивними матеріалами великі території не лише в Україні, Білорусі, а й у багатьох країнах Європи.
Професор кафедри державно-правових та галузевих правових дисциплін КУП НАН України доктор юридичних наук Ярослав Мельник у своєму виступі відзначив, що Чорнобильська катастрофа спричинила багато проблем, вирішення яких вимагатиме десятків, а то й сотень років. Найскладніші серед них – подальша доля саркофага – конструкції, що закриває зруйнований реактор, де зосереджено понад 175 т ядерного палива, перетворення Зони відчуження на екологічно безпечну територію тощо.
Невдовзі після страшної аварії в незалежній Україні було ухвалено низку законів у сфері регламентації режиму забруднених територій, затверджено стратегію подолання наслідків катастрофи та соціального захисту осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС. На жаль, сьогодні пільги, встановлені для постраждалих унаслідок катастрофи, поступово скасовують у зв’язку з відсутністю коштів для повного задоволення вимог відповідних законів. На цьому у своєму виступі наголосив завідувач кафедрою кримінального права та процесу КУП НАН України кандидат юридичних наук Олександр Савка.
Присутня на заході завідувач аспірантурою КУП НАН України Раїса Перелигіна акцентувала на тому, що катастрофа вразила землю з давньою і багатою історією, призвела до тяжких втрат у сфері духовності й культури Українського Полісся – одного з найунікальніших етнокультурних регіонів слов’янського світу. Внаслідок відселення людей із забруднених радіацією територій було розірвано сформовані виробничі, економічні, соціально-побутові та родинні зв’язки, зруйновано весь культурний мікрокосмос, втрачено покинуті у Зоні відчуження матеріальні історико-культурні цінності, пам’ятки історії, археології, архітектури.
На завершення круглого столу керівник юридичної клініки «Фенікс» КУП НАН України, доцент кафедри державно-правових та галузевих правових дисциплін Юлія Балюк зауважила, що впродовж останніх років Україна отримувала допомогу від низки країн, міжнародних та громадських організацій для мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема для проєктування і будівництва конфайнменту (саркофагу-укриття). Вагому допомогу отримували діти, чимало з яких виїздили на оздоровлення та лікування у такі країни, як Куба, Ірландія та інші. Вчені різних країн світу брали участь у розробленні наукових проєктів, пов’язаних із подоланням наслідків аварії.
Незважаючи на онлайн-формат проведення заходу, його тема викликала жваву дискусію серед студентів, аспірантів та науково-педагогічних працівників університету. Загалом круглий стіл зібрав понад 30 учасників.
За інформацією КУП НАН України