ПРОТОКОЛ
№ 9
засідання Ради з космічних досліджень НАН України
від 21 лютого 2005 р.
Київ, Великий конференц-зал НАН України
Порядок
денний:
1.
Звіт про діяльність РКД НАН України у 2003 - 2004 рр.
Яцків
Ярослав Степанович, д.ф.-м.н., академік НАН України
Керівники
секцій
2. Стан
підготовки проекту зі створення Українського місячного супутника.
Литвиненко
Леонід Миколайович, д.ф.-м.н., академік НАН України
Москальов
Сергій Ігоревич
Кислюк
Віталій Степанович, д.ф.-м.н.
3. Про стан досліджень та
організацію робіт з Дистанційного зондування Землі в Україні.
Лялько
Вадим Іванович, член-кор. НАН України
Колоколов
Олексій Олександрович
Федоров
Олег Павлович, д.ф.-м.н.
4. Різне:
а) Про V
Українську конференцію з космічних досліджень.
Кунцевич
Всеволод Михайлович, д.т.н., академік НАН України
б) Про
роботу редколегії журналу «Космічна наука і технологія».
Кислюк
Віталій Степанович, д.ф.-м.н.
в) Про
заходи з відзначення «Міжнародного Геліофізичного Року» у 2007 р.
Яцків Ярослав Степанович, д.ф.-м.н., академік НАН
України
г) Про участь України в КОСПАР.
Вавилова Ірина Борисівна, к.ф.-м.н.
Присутні
члени РКД: Івченко В. М., Ільченко М. Ю.,
Кордюм Є. Л., Кунцевич В. М., Литвиненко Л. М. (співголова засідання),
Лобанов Л. М., Лялько В. І., Федоров О. П., Яцків Я. С. (співголова
засідання), Вавилова І. Б.;
уповноважені представляти членів РКД:
Перлик В. І., Москальов С. І., Колоколов О. О.;
запрошені:
Асніс Б. Ю. (ІЕЗ НАН України), Кислюк В. С. (ГАО НАН України),
Коноваленко О. О. (РІ НАН України), Кулішенко В. Ф. (РІ НАН України),
Лебєдь В. І. (ВАТ “Сатурн”), Матвієнко С. А. (ДКБ “Південне”), Остапчук
С. В. (ДКБ “Південне”).
Слухали:
У
вступній промові Яцків Я. С. (головуючий у першій половині
засідання) привітав присутніх та вибачився, що засідання РКД декілька
разів переносилося за різних причин (спочатку на прохання ДКБ “Південне”,
обумовлене затримкою старту КА “Січ-1М”, потім – неможливістю голови РКД
НАН України, академіка НАН України Патона Б. Є. взяти участь у
засіданні). Яцків Я. С. передав присутнім вітання та побажання плідної
роботи, висловлені академіком Б. Є. Патоном напередодні засідання. У
свою чергу, присутні побажали голові РКД НАН України міцного здоров’я.
1. Звіт
про діяльність РКД НАН України у 2003 - 2004 рр.
У
підсумку про роботу РКД у 2003-2004 рр., Яцків Я. С., зокрема,
наголосив, що:
Діяльність РКД НАН України
була спрямована на виконання завдань Національної космічної програми
України на 2003 – 2007 рр. та розробку пропозицій щодо нових
перспективних програм в галузі космічних досліджень. Узагальнюючи звіти,
подані керівниками секцій РКД НАН України та опубліковані в
Інформаційному бюлетені № 2
РКД НАН України,
можна зробити такі висновки:
Міжнародна співпраця з
наукових досліджень.
-
Україна-США.
Завершується виконання 36 проектів за Угодою між НКАУ і НАСА
відповідно до Меморандуму про взаємопорозуміння, підписаному
29 вересня 1999 р. між Урядом США і Урядом України “Про
співробітництво в аерокосмічній галузі” (виконання ще двох проектів
завершується у 2005 році). Фінансування цих проектів (в галузях
космічної біології, біотехнології та медицини; космічного
матеріалознавства; досліджень близького і далекого космосу)
здійснювалося через Науково-технологічний центр України. Основні
результати наукових досліджень та розроблених технологій, які можуть
бути запровадженими в експериментах на Міжнародній Комічній Станції,
доповідалися на різних конференціях, зокрема Наукових асамблеях
КОСПАР і на Робочій нараді НКАУ-НАНУ-НАСА (Київ, 21-22 жовтня
2004 р.), та отримали високу оцінку наукової спільноти.
-
Україна-Росія.
Продовжувалося виконання проектів за спільною чотирьохсторонньою
українсько-російською програмою космічних досліджень, зокрема
§
проекти КОРОНАС-Ф,
КОРОНАС-ФОТОН, СПЕКТР-РАДІОАСТРОН, СПЕКТР-УФ;
§
узгоджено програму
спільних наукових досліджень та технологічних експериментів на
Російському сегменті МКС;
§
розпочато роботу над
новим проектом ЧИБИС (мікросупутник для моніторингу террагенних
забруднень в навколишньому просторі), а саме завершено ескізний проект,
створено та випробувано технологічний комплект давачів, сформульовано
рекомендації на внесення змін до конструкції супутника.
§
підписано угоду щодо
участі України в європейському проекті GALLILEO; НДІ РВ провів
відповідну експертизу проекту та створив одну із станцій EGNOS в
Харкові;
§
продовжується
співробітництво в рамках проекту ARTEMISEC/ESA
Міжнародна
співпраця в галузі ракетно-космічних комплексів.
Продовжуються розробки
ракетно-космічної техніки і ракетно-космічних комплексів «Циклон-4»,
«Наземний старт», «Морський старт», «Дніпро», космічних апаратів «Коронас-Ф»,
мікросупутників, за контрактами з іноземними фірмами та в рамках
національних програм. Був сформований комплексний план взаємодії
головної організації вітчизняного ракетобудування ДКБ «Південне» і
науково-дослідних організацій в галузі ракетно-космічних розробок,
космічних досліджень, двигунобудування й технологій. В галузі ракетного
двигунобудування ДКБ «Південне» бере участь у створенні двигуна для
верхнього ступеня європейської космічної ракети-носія «Вега» за
контрактом з італійською компанією «Авіо». Провадиться відпрацьовування
першого у світі двигуна із пневмонасосною подачею компонентів палива
(тема «Кречет»), двигуна для ракети-носія «Циклон-4».
Ініціативні проекти та програми.
·
Ініційовано розробку
концепції єдиної Національної системи Дистанційного зондування Землі,
складовими компонентами якої будуть існуючі установи та організації
Національного космічного агентства України, НАН України та
промисловості. Згідно до концепції важливим елементом було здійснення
широкомасштабної програми наукових експериментів на базі космічної
інформації з «Січ-1М», на якому було встановлено комплекс
багатоспектральної апаратури дистанційного зондування Землі.
·
Підготовлено до запуску
комплекс наукової апаратури “Варіант” КА “Січ-1М”, у т.ч. розроблено
програму експериментів та циклограми роботи бортових приладів для
діагностики електричних полів та струмів в іоносферній плазмі.
·
Ініційовано розробку та
узгоджено до виконання НАН України програму “Розробка теорії, методів та
інформаційних технологій комплексного вивчення сонячно-земних зв’язків
як основи прогнозування “космічної погоди””
·
Ініційовано розробку
концепції перспективного космічного проекту зі створення Українського
місячного супутника.
·
Члени РКД НАН України
брали участь у конкурсі проектів зі створення Українського молодіжного
супутника.
Державної премії України в
галузі науки і техніки у 2004 р. удостоєна робота
“Інформаційно-телекомунікаційні системи з використанням мікрохвильових
технологій та спеціалізованих обчислювальних засобів”.
Предметом цієї роботи є інформаційно-телекомунікаційні системи, які
забезпечують збір, накопичення, обробку і передачу різноманітної
інформації. Окремий клас цих систем ґрунтується на використанні
мікрохвильових технологій, що дозволяє вирішувати проблему
безпроводового широкосмугового доступу до інформаційних ресурсів.
Вирішення цієї проблеми є одним із головних завдань сучасних
телекомунікацій. Робота виконана вченими НТУУ "КПІ" у тісній співпраці з
установами НАН України (Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова),
підприємствами (Науково-виробниче підприємство “Сатурн” та Державне
підприємство “Оризон-Навігація”) і телекомунікаційними компаніями,
зокрема ЗАТ “Укрсат”. Членами авторського колективу є: М.Ю.Ільченко,
В.П.Боюн, С.Г.Бунін, С.О.Кравчук, М.В.Лук’яненко, Б.О.Непомящий, В.О.Сизранов,
В.М.Чміль, Ю.І.Якименко.
Інформаційна діяльність.
-
Успішно проведено Четверту
Українську конференцію з космічних досліджень (відповідальний за
організацію - ІКД НАНУ-НКАУ), вийшли друком праці конференції;
-
РКД НАН України проводить
щорічні засідання до Дня працівників ракетно-космічної галузі;
-
Члени РКД НАН України
співпрацюють з МАН, Національним центром аерокосмічної освіти
молоді, Музеєм космонавтики ім.С.П.Корольова; сприяють популяризації
космічних досліджень через ЗМІ;
-
РКД НАН України
врегулювало питання сплати внеску України в КОСПАР
-
Вийшли друком, зокрема,
такі видання як двотомник «Призваны временем», присвячений 50-річчю
ДКБ «Південне», науково-енциклопедичне видання «Імена України в
Космосі», двотомник «Микроволновые устройства телекоммуникационных
систем», “Космічне право України”: Збірник
національних і міжнародних правових актів (4-е видання).
Головуючий на засіданні попросив
присутніх висловити зауваження та доповнення до короткого звіту про
діяльність РКД. Виступили Федоров О. П., Перлик В. І., Лобанов Л. М.,
Ільченко М. Ю.
Зокрема,
Федоров О.П. попросив доповнити перелік проектів, що виконуються
за співробітництвом з ЄКА, ще трьома проектами, що фінансуються, а також
зауважив, що четвертий дослідницький проект знаходиться у стані
розгляду. Щодо українсько-російської програми, то програму не тільки
узгоджено, а вже підготовлено шість експериментів для постановки на МКС,
два з яких (на стадії виготовлення) заплановано на кінець цього
поточного року. Щодо Українського молодіжного супутнику, то треба
зробити уточнення, що цей проект вже не є ініціативним, оскільки є
складовою частиною Національної космічної програми і відповідно до неї у
2004 р. був профінансований, зокрема через Національний центр
аерокосмічної освіти молоді (300 тис. грн.).
Перлик В.І. у
своєму виступі акцентував увагу на діяльності секції “Перспективні
ракетно-космічна техніка та технологія», в якій головними були
організація та проведення в життя наукового супроводження розробок ДКБ
“Південне” в області ракетно-космічної техніки з залученням
міжнародного співробітництва:
·
Створення перспективного українсько-бразильського ракетно-космічного
комплексу «Циклон-4»;
·
Відтворення стартових комплексів на полігоні Байконур для ракет-носіїв
«Зеніт-2» та «Циклон-2К»;
·
Модернізація ракет-носіїв «Зеніт», «Циклон-2» та «Дніпро»;
·
Створення маршових двигунів для іноземних ракет-носіїв;
·
Створення серії КА та універсальних космічних платформ для прикладних і
наукових космічних проектів, включаючи завдання української місячної
програми;
·
Проведення космічних досліджень за допомогою КА «Коронас», "Січ-1М”,
“Мікрон”;
·
Здійснення комерційних пускових послуг на міжнародному космічному ринку.
Секція
активно співпрацювала з інститутами НАН України, з іншими секціями РКД
НАНУ, з НТЦ НКА України, з установами МОН України, а також з
міжнародними космічними організаціями (всього в роботах брало участь
більше 30 наукових організацій, виконувалось більше 60 НДР).
Важливі
науково-технічні результати дало співробітництво ДКБ «Південне»,
Інституту технічної механіки та Придніпровського наукового центру:
створено методику моніторингу космічних проектів та отримано оцінки
конкурентоспроможності вітчизняної ракетно-космічної техніки на
світовому ринку; розроблено проекти правил космічної діяльності в
Україні. Секція провела науковий супровід міжнародної діяльності ДКБ “Південне”
та Інституту технічної механіки в Міжагентському комітетові з боротьби з
космічним мусором, запроваджено рекомендації з науково-технічних та
організаційно-правових аспектів боротьби з техногенним космічним мусором.
Значний внесок у реалізацію проекту “Циклон-4” вносять ІТМ НАНУ, ІПМ
НАНУ, ІПП НАНУ, ІЕЗ НАНУ, ІФП НАНУ, ІФОХВХ НАНУ, ЦНДІ машинобудування
(РФ) та ін. У напрямі з наукових космічних досліджень та створення нових
КА принципово важливі розробки виконано у співпраці з ГАО НАНУ, ЦАКДЗ
ІГН НАНУ, ІКД НАНУ-НКАУ, ІГФ НАНУ, ЦРЗЗ НАНУ та ін. Щодо підтримки
розвитку космічної освіти, то до наукових розробок з ракетно-космічної
техніки залучені НАКУ “ХАІ”, НТУУ “КПІ”, ФТІ ДНУ; НЦАКОМ виконує
проекти «Освіта-КА», «Зоряний шлях», «Людина і космос».
Перлик В. І.
підкреслив, що ініціативі зі створення Українського молодіжного
супутника сприяло саме створення секції РКД. Оскільки до складу секції
увійшло відразу три ректори учбових закладів, де ведеться підготовка
спеціалістів для ракетно-космічної галузі, ідея швидко упродовж цих двох
років знайшла підтримку і була підтримана також НКАУ і НАНУ. Зараз
молодь активно гуртується навколо цього проекту, організовує
конференції, - що дуже важливо для виховання нового покоління
дослідників космосу.
Спираючись на досвід роботи
секції, Перлик В. І. запропонував для подальшої діяльності РКД
такі організаційні заходи:
§
Проведення
міжсекційних засідань для оперативного вирішення комплексних завдань
космонавтики,
§
Створення
спеціальних робочих груп РКД для наукового супроводу та координації
науково-технічних розробок з важливих проектів Національних та
міжнародних космічних програм (зокрема, ДЗЗ або дослідження Місяця),
§
Координація з
боку РКД близьких за ідеологією напрямів, зокрема з використання
теплових труб, моделювання складних систем, дослідження динамічних
характеристик конструкцій, тобто таких напрямів, де інколи дублюються
зусилля декількох організацій.
У своєму
доповненні до короткого звіту РКД, Лобанов Л.М. проінформував
присутніх, що на засіданнях секції затверджено технічні завдання і
програми проведення п’яти експериментів першої черги спільних
українсько-російських проектів на МКС. Зокрема, це проект з дослідження
матеріалів на тертя та зношуваність у відкритому космосі, проект
“Технологія” з отримання напівпровідникових композиційних матеріалів,
проект “КПО”, проект “Діагностика” для виявлення дефектів і напруженого
стану вузлів в умовах космосу за допомогою різноманітних методів
контролю. Всі експерименти виконуються у співпраці з РКК “Енергія”.
Зокрема, найближчим часом будуть узгоджені з російською стороною деталі
проекту “КПО” (створення спеціальних конструкцій, що трансформуються, і
дають можливість виносити апаратуру на відстань 10 м від станції).
Сподіваємося, що через два роки можна буде вийти на реальний
експеримент. Щодо проектів другої черги (“Барокамера”, “Покриття”,
“Ремонт”), також у співпраці з РКК “Енергія”, то технічні завдання і
програми експериментів підготовлено.
Ільченко М. Ю. у своєму виступі підтримав виступ
Перлика В. І., підкресливши ще раз важливість проекту зі створення
Українського молодіжного супутника. Зокрема, на науковому семінарі,
проведеному у 2003 р. разом з НЦАКОМ, було заслухано досить цікаві
доповіді молодих вчених і студентів, задіяних у цьому проекті. На
завершення виступу, Ільченко М. Ю. від імені всього авторського
колективу подякував присутніх за підтримку та громадське обговорення
роботи, що здобула Державну премію України в галузі науки і техніки.
Головуючий
на засіданні зачитав також лист академіка НАН України Стешенка М. В.,
який звернувся до РКД з проханням включити цей лист до протоколу
засідання. Стешенко М. В. наголосив, що “Космічна програма
України, прийнята Верховною Радою і затверджена Президентом України,
передбачає участь України в проекті “Спектр УФ”, на який виділено 5 млн.
грн. на 2003-2007 рр. Однак гроші на цей проект систематично не
виділяються. У середині 2004 р. я звернувся до Генерального директора
НКАУ з листом щодо фінансування робіт за програмою “Спектр”. Лист
додається, відповіді на нього нема й досі, відповідно, нема й
фінансування... Можливо так і треба відноситися до рішень верховної
влади країни, я цьому не був обучений – інша епоха, інше виховання. А
як, шановні члени Ради, Ви дивитися на це?”
На
завершення обговорення першого питання порядку денного, головуючий на
засіданні попросив затвердити проект рішення з урахуванням тих
доповнень, що пролунали у виступах; включити до протоколу письмовий
виступ Стешенка М. В.; керівників секцій ретельніше ставитися до
щорічних звітів, які подаються для опублікування в Інформаційному
бюлетені РКД НАНУ, і є підгрунтям для узагальненого звіту РКД.
2. Стан
підготовки проекту зі створення Українського місячного супутника.
У своєму
виступі Литвиненко Л. М. зауважив, що робота, яка велась над
проектом зі створення Українського місячного супутнику, є ініціативною і
не фінансувалася. Зокрема, наприкінці 2004 р. групою науковців ГАО НАНУ,
Інституту астрономії ХНУ і РІ НАНУ підготовлено “Модель Місяця - 2004
для проекту УкрСелена” (автори
– Шкуратов Ю.Г., Кислюк В.С., Литвиненко Л.М., Яцків Я.С.;
опубліковано у додатку
до журналу “Космічна наука і технологія”, 2004 р.,),
яка містить інформацію про різноманітні характеристики Місяця; фізичні,
механічні та оптичні властивості його поверхні; ефекти взаємодії з
оточуючим середовищем; короткий огляд щодо перспективних космічних
досліджень. На думку авторів цієї роботи, Український місячний супутник
повинен бути саме полярним супутником з достатньо витянутою орбітою
(найближча відстань до Місяця – 200 км). Зокрема, в роботі обговорюються
задачі, які можна вирішити за допомогою полярного супутника. Автори
розглядають цю роботу як довідник, який можна використовувати для
розробки українського місячного проекту.
Із
врахуванням стану знань про Місяць, головним завданням Українського
місячного полярного супутника могло б стати дослідження Місяця за
допомогою двох приладів. Перший прилад – це радар бокового огляду,
другий - панорамний фотополяриметр. Українські наукові заклади мають
досвід створення таких приладів. Запропонована наукова програма
орієнтована на глобальне картографування структурних характеристик
місячної поверхні і розрахована на два – три місяці. Мета місії:
-
отримання радарних зображень на довжині хвилі 3 мм з високою просторовою
роздільною здатністю (можна досягнути декількох метрів, що є досить
високим для постійно затемнених ділянок місячних полюсів). Це є важливим
завданням, оскільки іншими методами отримати таку інформацію неможливо,
при цьому загальна площа ділянок складає 1 млн кв. км, тобто приблизно 2
% всієї площі Місяця.
-
одночасна радарна та оптична зйомка з високим розділенням освітлених
ділянок для дослідження структурних характеристик поверхні та визначення
функцій рельєфу поверхні.
-
картографування вмісту окислів титану в матеріалі поверхні та
картографування ступеня зрілості реголіту за даними спектрозональної
зйомки на 3-мм довжині хвилі.
Панорамний фотополяриметр може бути виготовлений в ГАО НАНУ
та Інституті астрономії ХНУ, а радар бокового огляду – в РІ НАНУ. З
урахуванням, що відстань до поверхні буде невеликою, то радар буде мати
маленький розмір і високу роздільну здатність, окрім того можна
виготовити радар з антеною синтезованої апертури. В Україні є досвід у
виготовленні таких приладів. Маса наукової апаратури - 40 кг, з них для
радіолокаційної системи - 25 кг; енергетика порядку 500 Вт, у
середньому. Очевидно, що подальша робота, детальна проробка та
підготовка технічного завдання повинні фінансуватися НКАУ. Важливо також
залучення до цієї роботи інших колективів.
У своєму
виступі Москальов С. І. подякував авторів “Моделі Місяця - 2004”
за змістовну інформацію, яка дозволила в ДКБ “Південне” провести оцінку
можливості реалізації такого проекту, враховуючи ті технології та
наробки, що є в ДКБ “Південне”. А саме, технічні характеристики
комплексу наукових приладів можуть бути реалізовані на базі платформи,
на якій зараз створюється супутник МС-28, за виключенням енерговитрат
(для корисного навантаження платформа дозволяє пікові витрати у 380 Вт,
а потрібно 500 Вт). Оскільки різниця невелика і технічні деталі поки що
не пророблено, то це питання не є принциповим зараз. Стан розробки
платформи: виготовлюється льотна модель. Проведено також проробки
платформи подібного вагового класу з постійною орієнтацією на Сонце.
Використання такої платформи для місячного супутника дозволить підвищити
енергетику для корисного навантаження і дещо знизить складність системи
керування для апарата. Ще один із варіантів, який розглядався,
стосувався платформ, які розроблялися для геостаціонарних супутників.
Цей варіант супутника з додатковими можливостями зв’язку, може бути
виведений на навколомісячну орбіту для ретрансляції даних, забезпечення
інформаційної мережі в околі Місяця. Такий супутник може
використовуватися не тільки за програмою Українського місячного
супутника, а і надавати послуги для міжнародного співробітництва. Як вже
обговорювалося на попередньому засіданні, ДКБ “Південне” продовжує
розробки з маршевими електрореактивними двигунами, які дозволяють
багатоманевреність, тобто виведення невеликих КА на орбіту Місяця, у
т.ч. з формуванням певної групи КА навколо Місяця для проведення
багатоточкових вимірювань або комплексних досліджень.
Москальов
С. І.
підкреслив, що ці роботи було також виконано в ініціативному порядку, і
висловив думку, що проект повинен набути офіційного характеру.
Насамперед і тому, що для виконання проекту потрібно більш детально
проробити питання, якими ДКБ “Південне” не володіє, як і потрібно
наукові підтримка та супровід цих питань.
Кислюк
В.С.
у доповнення до вже сказаного попередніми доповідачами, проінформував,
що пропозиції від установ та науковців, які обговорювалися на засіданні
Робочої групи у 2004 р., опубліковано в Інформаційному бюлетені №2 РКД
НАНУ (протокол № 8
засідань РКД НАНУ.).
Проект ініційовано РКД та Українською космічною асоціацією. Матеріали,
що містяться в Інформаційному бюлетені, охоплюють більш широкий спектр
пропозицій до концепції місячного супутника, тобто вони включають і
Місячний полярний супутник, і дослідження на підході до Місяця та з
місячної орбіти, а також на поверхні Місяця у разі реалізації
посадкового модуля. Згідно до рішення засідання Робочої групи,
пропонувалося підготувати низку аналітичних матеріалів. Дві такі роботи
– полярний супутник та використання платформ, виготовлених ДКБ
“Південне”, сьогодні заслухано на засіданні РКД. Інші пропозиції
проробляються.
Головуючий
на засіданні подякував конструкторам ДКБ “Південне” за ініційовані ними
аналітичні проробки можливостей проекту Українського місячного супутника
та матеріали цієї роботи, передані до РКД. Запитання до доповідачів
стосувалися таких аспектів проекту. Кунцевич В. М. попросив
відповісти, чи проводився аналіз стійкості орбіти полярного місячного
супутника, оскільки відсутність атмосфери ще не є необхідною і
достатньою умовою стійкості орбіти супутника. Литвиненко Л. М.
відповів, що упродовж періоду виконання робіт КА (два-три місяця) орбіта
буде достатньо стійкою. Яцків Я.С. доповнив, що упродовж і
більшого перебування КА на навколомісячній орбіті, вона буде стійкою.
Друге питання, яке задав Перлик В. І., стосувалося робочої
гіпотези, що саме буде досліджуватися на затемнених ділянках Місяця, і
чи не існує тут міжнародної наукової конкуренції, тим більше, що проект
тільки планується. Литвиненко Л.М. відповів, що до дослідження
затемнених ділянок Місяця є загальний інтерес багатьох науковців з
різних країн і вони по-своєму пробують вирішити це завдання. Кислюк
В. С. у відповідь на це запитання пояснив, що затемнені ділянки не
тільки не освітлюються Сонцем, а й не піддаються дії сонячного вітру.
Вважається, що там можуть бути скупчення льоду або інших речовин у
конденсованому стані. Крім того, там є ділянки, які не просто затемнені,
а затемнені, так би мовити, двічі, ще й від відбитого від поверхні
Місяця світла, тобто до них не попадає навіть розсіяне світло. Площа
таких ділянок складає 105 кв. км, і вони мають досить багато
цікавих фізичних властивостей.
В
обговоренні питання, Яцків Я. С. підкреслив, що Місяць зараз стає
“активним” небесним тілом і низку космічних проектів ЄКА, НАСА, Китаю та
інших країн вже оголошено, включаючи амбіційні плани створення місячних
баз. Україна як “невелика” космічна держава з фінансової точки зору,
повинна знайти свою нішу. Зокрема, полярний супутник з двома
запропонованими приладами, є цікавим проектом. Щодо другого приладу,
панорамного поляриметра або УФ-спектрополяриметра, то до його
виготовлення залучено ГАО НАНУ, а зараз і НТУУ КПІ для побудови стенду
для випробувань (переваги у використанні УФ-спектрополяриметра
обумовлені тим, що від довжині хвилі залежить кількість інформації, яка
інтерпретується в теорії розсіювання світла). Щодо конкуренції, то
виступаючий запропонував закликати конкурентів до співпраці, що
здешевить виконання проекту і унеможливить дублювання. А також
підкреслив, що актуальними для проекту залишається позиція НКАУ в
питанні надання Українському місячному проекту офіційного характеру. Не
менш важливими є конструкторські наробки ДКБ “Південне”, які повинні
самостійно або у співпраці з іншими організаціями підібрати платформу,
її тип тощо, від чого буде залежати наповнення проекту науковими
експериментами.
Головуючий у другій половині засідання - Литвиненко Л. М.
3. Про
стан досліджень та організацію робіт з Дистанційного зондування Землі в
Україні.
На початку своєї доповіді Лялько В.І. підкреслив, що
в Україні період оптимізації робіт з дистанційного зондування Землі
знаходиться на завершальній стадії. Програмні продукти, методики
інтерпретації матеріалів доводяться до відома міжнародного наукового
співтовариства з метою подальшого вирішення спільних тематичних завдань.
У свою чергу, НКАУ веде велику роботу з удосконалення наземної
інфраструктури для забезпечення прийому інформації не тільки з
українських КА (які рідко запускаються), але і з КА інших країн.
Далі
Лялько В.І. охарактеризував державний стандарт “Дистанційне
зондування Землі з космосу” та точку зору академічних установ щодо
організації робіт з ДЗЗ в Україні. Особлива увага приділялася тематичним
задачам, а саме найбільш достовірній інтерпретації даних космічних
зйомок КА. Зокрема, завдяки рекомендаціям, наданим у свій час
“Нафтогазу” України, виявилося, що аномальна ділянка в межах
Дніпровсько-Донецької впадини виявилася нафтопродуктивною. У Євпаторії і
Дунаївцях за ТЗ та матеріалами НКАУ було апробовано низку методик
інтерпретації матеріалів космічних зйомок, які сприятимуть ефективності
роботи існуючих там центрів прийому та обробки даних ДЗЗ. Виходячи із
завдань наукової програми КА Січ-1М, у широкій кооперації українських
установ було розроблено методики оцінки стану лісових зон та Чорного
моря з використанням даних радіолокаторів бокового огляду. Частина з
цих методик (прогноз врожайності та підтоплення земель, пошуки нафти і
газу на суші і в шельфовій зоні тощо) найближчим часом будуть втілені у
виробництво з використанням даних міжнародних КА.
У зв’язку
з цим, покращення потребує організація роботи “блока ДЗЗ” Національної
космічної програми: необхідно відпрацювати концепцію створення
оптимальної інфраструктури ДЗЗ; покращити моделі формування спектральних
сигналів з використанням різних типів підстелюючих поверхонь (рослинна,
ґрунтова, тощо); розширити маркетинг з космічної інформації для
національних користувачів (зокрема, серед будівничих, екологічних,
адміністративних установ Києва є широкий попит на дані з роздільною
здатністю 1 м і краще, які надають КА Іconos, QuickBird); покращити
підготовку спеціалістів з ДЗЗ, написати низку підручників та уніфікувати
навчальні курси в університетах; забезпечити підручниками курси з
підвищення кваліфікації спеціалістів.
Далі у
своїй доповіді Лялько В.І. охарактеризував запропоновану
структуру Національної системи ДЗЗ та основні завдання, які будуть
покладено на її складові організації: центри прийому та обробки
первинної інформації, оперативного планування, інститути наукового і
методичного супроводу, центральний архів даних ін. Важливою при
створення такої Національної системи ДЗЗ є широка міжнародна кооперація
.
Про
досконалість запропонованої структури Національної системи ДЗЗ, зокрема
в частині місця та ролі в ній ДКБ “Південне” та ДНВЦ “Природа”, запитав
Матвієнко С.А. У відповіді виступаючий підкреслив, що на розгляд
присутніх подано проект і зауваження будуть уточнені та враховані.
Ільченко М.Ю. поставив питання щодо необхідних масштабів підготовки
спеціалістів з ДЗЗ в українських університетах та підвищення
кваліфікації працівників. У відповідь, Лялько В.І. зазначив, що
питанням загальної кадрової статистики ще не займалися, але досвід ЦАКДЗ
ІГН НАНУ показує, що молодих спеціалістів, які б прийшли на зміну
працюючим спеціалістам, поки що обмаль. При цьому виступаючий подякував
Ільченку М.Ю. за кваліфіковану підготовку тих спеціалістів –
випускників НТУУ КПІ, які зараз працюють в ЦАКДЗ. Литвиненко Л.М.
запитав, як працює система замовлень і чи розроблялися пропозиції щодо
формування постійного ринку користувачів ДЗЗ в Україні. Лялько В.І.
відповів, що замовлення поки що тільки поодинокі і не мають системного
характеру, та навів приклад такого замовлення (зараз ЦАКДЗ працює над
замовленням стосовно того, яким чином у Кончі-Заспі за 40 років 740 га
заповідного фонду перетворилися на 340 га, для чого порівнюються сучасні
і 40-річні знімки). Щодо пропозицій створення ринку послуг і
користувачів, то питання є досить назрілим, а пропозиції неодноразово
розсилалися, але натикалися на непорозуміння, в першу чергу, керівним
складом установ. Литвиненко Л.М. запропонував, щоб питання
організації маркетингу послуг ДЗЗ в Україні, принаймні на початковому
етапі, взяла на себе РКД, та підготувати відповідні пропозиції до Уряду.
У своєму виступі Колоколов О.О. зупинився на
пропозиціях ДКБ “Південне” з організації системи ДЗЗ в Україні та
висновках щодо формування науково-прикладних програм. По-перше, аналіз
формування науково-прикладних програм показує, що вони мають обмежене
коло розробників, в основному, це - академічні інститути. По-друге, для
розповсюдження даних ДЗЗ та координації робіт з користувачами необхідно
створити Національну систему ДЗЗ з певною організаційною та фінансовою
структурою. Основною низовою ланкою тут повинно стати також організація
робіт з ДЗЗ на регіональному рівні з залученням до цього місцевих
адміністрацій, органів влади, недержавних установ, у т.ч. для
формування регіональних програм. Робити це потрібно і під егідою НКАУ,
і під егідою НАНУ, яка може для цього використати регіональні наукові
центри. І вже на базі регіональних програм створити загальнодержавну, де
конкретизувати використання як українських КА, так і КА інших країн.
Зокрема, пропозицією ДКБ “Південне” є використання для ДЗЗ-задач КА
МС28, роботу над яким планується завершити через півтора року. Ця робота
потребуватиме створення національного оператора космічної системи ДЗЗ зі
своєю організаційною та фінансовою структурою. Саме в цьому питанні,
ДКБ “Південне” не погоджується з висловленою у доповіді Лялька В.І.
позицією, і саме це питання ставив Матвієнко С.А. Не зменшуючи
важливості запропонованих Ляльком В.І. пропозицій щодо завдань
такого оператора космічної системи ДЗЗ (у т.ч. з розробки методичних
підходів і первинної обробки тематичних завдань), на думку ДКБ
“Південне”, вони є більш, так би мовити, академічними, ніж
специфікованими під ті більш простіші операторські функції, які
пропонуються ДКБ “Південне”. Отже, предметом дискусії між розробниками
КА і науковцями є той кінцевий інформаційний продукт, який повинен
забезпечувати оператор космічної системи ДЗЗ.
Третя
пропозиція ДКБ “Південне” стосується формування науково-дослідних
програм з урахуванням думки розробників КА, академічних установ,
користувачів та інших структур, зацікавлених в українській системі ДЗЗ.
Важливими тут є і висловлені у доповіді Лялька В.І. питання щодо
складу бортового комплексу, та характеристик його приладів. Зокрема,
мікросупутник МС28 буде мати цілеспрямовані оптичні параметри, роздільну
здатність 7-8 м, що за західними мірками є КА середньої роздільної
здатності. В перспективі – створення КА “Січ-1О” оптичного діапазону,
який буде мати роздільну здатність 1 м, та іншого КА (радіолокаційного
типу) з роздільною здатність 2 м х 2 м.
Далі у
своїй доповіді Колоколов О.О. охарактеризував тенденції розвитку
космічних систем ДЗЗ за кордоном: головним є удосконалення
організаційної та фінансової структури безпосередньо систем ДЗЗ, та
розвиток регіональних центрів розповсюдження даних. Щодо першого напряму
розвитку, то він забезпечується державними структурами, яким належать
оператори космічних систем, насамперед за бюджетні кошти. Інтенсивно
розвивається також приватний сектор, якому передано права на
експлуатацію державних систем. Існують також приватні фірми – власники
операторів космічних систем, створених за позабюджетні кошти, а також
приватні фірми – співвласники операторів космічних систем, створені і за
бюджетні, і за приватні кошти. Такі тенденції і така
фінансово-організаційна структура є актуальними також для України.
Зокрема і тому, що така структура відбиває і потреби замовників. А саме,
дані з роздільною здатністю 5-50 м орієнтовані на потреби суспільства,
уряду, державних структур; дані з роздільною здатністю 1 - 5 м
орієнтовані на локальні зйомки, насамперед комерційного характеру. Тому
пропозиції ДКБ “Південне” до Національної системи ДЗЗ стосуються
розвитку саме спеціалізованих КА комерційного користування: майбутні
“Січ-1О” та “Січ-3Р”, як і “МС-28” за своїми характеристиками є КА
комерційного користування. Це означає, що при розробці Національної
системи ДЗЗ необхідно враховувати функціональні задачі цих КА, які
вплинуть на її структуру.
Питання задав Яцків Я.С. щодо комерційного сектору
ДЗЗ в Україні і чи працює “Січ” - ДЗЗ система. У відовідь Колоколов
О.О. зауважив, що ринок послуг як комерційного, так і державного
характеру ще не сформований.
У дискусії
з Ляльком В.І. доповідач підкреслив, що пропозиція щодо
зміни/модернізації бортового комплексу є слушною, але для цього науковці
повинні надати всі цільові завдання, які вони ставлять для КА з ДЗЗ,
насамперед в інтересах України і міжнародного співробітництва. Якщо це
завдання глобального (екологія тощо) або загальнодержавного (прогнозні
оцінки тощо) характеру, то постає питання спрямованості НДР саме на
розвиток цих напрямів. Реалії ж такі, що в ДКБ “Південне” розроблено КА,
які користуватимуться комерційним попитом на ринку і є необхідність в
їхньому виробництві. При цьому ДКБ “Південне” зацікавлено у розробці КА
іншого класу та з іншим застосуванням. Слід також враховувати, що
розробка КА з високою роздільною здатністю (0.8-1 м у панхромі та 3-4 м
у багатоканальному режимі) – це комерційна ніша, і такі КА є
рентабельними та самоокупними. Саме тому в їхню розробку вкладаються, у
т.ч. бюджетні кошти космічних агентств. Яцків Я.С. та
Литвиненко Л.М. зауважили, що незалежно від того, коли будуть
створені українські супутники ДЗЗ, космічна система ДЗЗ в Україні
повинна існувати, а щодо її розвитку, то треба приймати довгострокову
державну програму.
У своїй доповіді Федоров О.П. зосередив увагу
присутніх на світових тенденціях розвитку космічних систем ДЗЗ,
підкресливши, що дискусія, яка розгорнулася на засіданні між виробниками
космічної техніки та організаторами тематичних завдань, є типовою для
міжнародного товариства. Така полеміка виникла більше ніж три роки тому,
оскільки організатори завдань також вважали, що космічні агентства
створюють КА, дані з яких невідомо де застосовувати, а архіватори
скаржилися на те, що попит на бази даних не відповідає їхній
масштабності. В урядових організаціях складалася думка, що рівень
прогнозності, зокрема стихійних катастроф, не є пропорційним коштам,
вкладеним у КА та центри архівації. Саме тому три роки тому було
прийнято рішення про створення глобальної системи моніторингу GMES. Вона
складається з двох частин: наукова частина, за яку відповідає ЄК,
підтримуючи проекти науковців, і технічна частина, за яку відповідає ЄКА,
яке разом із промисловістю повинно створювати відповідну космічну
техніку. Європейське бачення цієї системи – глобальні задачі, тобто
ядром системи є визначення та вирішення космічними засобами задач
сталого розвитку.
На
міжнародному самміті з дослідження Землі з космосу, який відбувся 16
лютого 2005 р., представниками більше ніж 50 країн, у т.ч. України, та
30 міжнародних організацій підписано резолюцію, яка передбачає
заснування міжурядової організації з дослідження Землі з космосу (GEO)
для створення глобальної системи існуючих систем з дослідження Землі з
космосу (GEOSS). Схвалено 10-річний план дій, який містить послідовність
колективних зусиль у створенні GEOSS, а саме налагодженні інтерфейсів
між існуючими космічними системами, інформаційними системи та засобами
прогнозування і попередження катастроф. Ці завдання структуровано
(метеорологія, глобальні катастрофи, сільське господарство тощо) і
кожному завданню поставлено у відповідність, саме якими космічними
засобами і апаратурою це завдання можна оптимально вирішити; описано
вимоги до моделей і їхні прогностичні оцінки. Федоров О.П. підкреслив,
що в Україні існує необхідна система організацій, які можуть утворити
національний сегмент GMES або сегмент GEOSS.
Щодо
попереднього питання Яцківа Я.С. як працює “Січ”-ДЗЗ система в
Україні, то Федоров О.П. висловив думку, що працює вона
неефективно у частині створення нового інформаційного продукту. На це
негативно впливає також та обставина, що наукова програма створюється
“наздогонку” тій апаратурі, яка вже створена ДКБ “Південне”. Головна
проблема – відсутність налагодженої інформаційної системи, і зараз
“Дніпрокосмос” у кооперації з іншими організаціями, ІКД НАНУ-НКАУ
працюють над її вирішенням.
На
завершення доповіді, Федоров О.П. окреслив, не конкретизуючи,
організаційні питання створення Національної системи ДЗЗ, вважаючи, що
дві основні установи, НАН України і НКА України, повинні найскоріше
оптимізувати своє бачення загальнодержавних і наукових завдань та подати
кінцевий документ на затвердження Урядом. Рівень цього документа може
бути відомчим, але він стане основою майбутньої Національної системи ДЗЗ
в Україні, у т.ч. як складової міжнародних космічних систем. Він також
подякував Ляльку В.І. і ЦАКДЗ ІГН НАНУ за ту методичну роботу,
яку вони проводять з підвищення кваліфікації військового персоналу
центрів прийому та обробки космічної інформації.
Литвиненко Л.М. запитав чи є проект рішення з цього
питання, вироблений НКАУ. У відповідь Федоров О.П. зауважив, що
проекту рішення нема. Кордюм Є.Л., посилаючись на ту частину
доповіді, де мова йшла про розуміння урядами демонстраційної цінності
даних ДЗЗ і незадоволення їхніми прогностичними оцінками, запитала, що
робить наукова спільнота для підвищення прогностичних оцінок.
Федоров О.П. відповів, що в цілому робота спрямована на покращення
моделей із застосуванням ретроспективних даних. Зокрема, створена в
Японії система передбачень землетрусів має ймовірність 90 %, але такі
системи частіше регіонального, а не глобального застосування, в чому всі
пересвідчилися, зокрема вже після стихійного лиха в Індійському океані.
Кунцевич В.М. попросив доповідача все-ж таки конкретизувати
ініціативи НКАУ з цього питання. У відповідь Федоров О.П. навів
приклад проекту “Космокарта”, який фінансується НКАУ з 2004 р.
Колоколов О.О. запитав, чи планує НКАУ фінансувати науково-дослідні
роботи, які будуть виконуватися НАН України у частині розробок нових
бортових комплексів та перспективних КА. Федоров О.П. зауважив,
що у 2005-2006 рр. буде фінансуватися наукова програма під вже створені
прилади, все інші НДР треба планувати для нової Національної космічної
програми.
Литвиненко Л.М. запропонував взяти за основу проект
рішення, поданий НАН України, та доповнити його зауваженнями,
висловленими іншими доповідачами.
4. Різне.
4а) Про V Українську
конференцію з космічних досліджень.
Кунцевич В.М. у своєму виступі повідомив, що
програма конференції обговорюється членами наукового оргкомітету і
найближчим часом будуть розіслані відповідні повідомлення, та поставив
питання доцільності перенесення місця проведення конференції з Кацивелі
в Євпаторію, в НЦКВКЗ, де умови її проведення, на думку членів місцевого
комітету, гірші, ніж в Кацивелі. З відповідними службовими записками
Кунцевич В.М. звернувся до Генерального директора НКАУ Негоди О.О. та
заступника голови РКД НАНУ Яцківа Я.С.
В обговоренні
Литвиненко Л.М.
зауважив, що недоречно для членів РКД вирішувати голосуванням питання,
де краще проводити конференцію, - це потрібно вирішувати голові
оргкомітету та НКАУ, яке фінансує цю конференцію. Щодо особистої думки,
то Литвиненко Л.М. сказав, що він проти її проведення в Євпаторії,
оскільки така кількість учасників буде заважати працівникам НЦКВКЗ. У
відповідь Кунцевич В.М.
зауважив, що рішення внести це питання в порядок денний приймав Яцків
Я.С. У свою чергу, головуючий на засіданні запропонував рекомендувати
Негоді О.О., Кунцевичу В.М. і Яцківу Я.С. вирішити це питання.
4б) Про роботу редколегії
журналу «Космічна наука і технологія».
Кислюк В.С. повідомив, що наприкінці 2005 р.
журналу “Космічна наука і технологія” виповнюється 10 років, і під час
святкування ювілею буде подано розгорнуту доповідь про роботу
редколегії. Що стосується 2004 р., то, по-перше, відбулася ротація
членів редколегії, по-друге, побачили світ 4 числа журналу (у зв’язку з
недостатнім фінансуванням, замість 6 чисел журналу, виходять друком 2
випуски одиночні та 2 спарених). У 10 томі за 2004 р. побачили світ 41
стаття в числах №1-4, останнє число цього тому (спарений випуск №5-6)
був тематичним і містив матеріали 4-ої Всеукраїнської конференції з
перспективних космічних досліджень. Всього опубліковано 98 статей.
Вийшли друком два додатки до журналу, один - ‘‘Людина і космос‘‘ за
матеріалами 5-ої Міжнародної молодіжно-наукової практичної конференції
(29 статей), другий додаток – ““Модель Місяця – 2004” для проекту
УкрСелена”. Оскільки додатки не входять до переліку фахових видань ВАКу
(тим більше, що матеріали конференцій проходять досить формальне
рецензування), доповідач попросив присутніх членів РКД рекомендувати
своїм молодим спеціалістам, які готують дисертації, подавати статті до
журналу у встановленому порядку
Перлик
В.І.
задав
питання щодо тиражу та кількості підписок за кордоном. Відповідь
Кислюка В.С.: тираж 500, у 2004 р. – 375, за кордоном
розповсюджується близько 100 екземплярів. Розповсюдження безкоштовне,
підписки немає, оскільки журнал готується на державне замовлення НКАУ.
4в) Про
заходи з відзначення «Міжнародного Геліофізичного Року» у 2007 р.
Яцків
Я.С.
проінформував про свій виступ на Президії НАН України “Щодо 50-річниці
проведення Міжнародного геофізичного року” у зв’язку з оголошенням
Міжнародного геліофізичного року (МГР) та формуванням багатьма країнами
своїх космічних наукових програм, присвячених цій події. Президією НАН
України була прийнята постанова, в якій пропонується відповідним
відділенням НАН України сформувати українські пропозиції щодо розвитку
космічного сегмента наукових досліджень в рамках МГР та відзначення
50-річниці запуску першого штучного супутника Землі. Однією з пропозицій
є цільова комплексна програма “Розробка теорій і методів та
інформаційних технологій комплексного вивчення сонячно-земних зв‘язків
як основи прогнозування космічної погоди”. Програма затверджена і
передбачає фінансування з 2005 р. Другою пропозицією може бути запуск
Українського молодіжного супутника у 2007 р., але це залежить від
позиції НКАУ, ДКБ “Південне” та тих організацій, які зараз над ним
працюють. Доповідач попросив присутніх висловити свої пропозиції до
вересня 2005 р.
В
обговоренні Вавилова І.Б. звернула увагу присутніх, що 2007 р.
розпочинається великим ювілеєм – 100-річчям з дня народження С.П.
Корольова. І однією з пропозицій може бути проведення ювілейної
конференції до цієї дати та звернення зараз, у 2005 р., до ЮНЕСКО про
оголошення 2007 р. роком С.П.Корольова.
4г) Про
участь України в КОСПАР.
Вавилова
І.Б.
проінформувала присутніх, що Міністерство економіки України включило до
бюджету НАН України на 2005 р. статтю витрат на сплату членських внесків
до міжнародних наукових організацій тих наукових товариств України, які
діють як Національні комітети. Таким чином, проблема сплати членського
внеску України в КОСПАР вирішена. Залишилися борги минулих років.
Після
завершення обговорення порядку денного, члени РКД НАН України обмінялися
думками щодо невизначеної ситуації, яка склалася навколо Національного
космічного агентства України в умовах реформування системи державного
управління. Члени РКД ухвалили рішення звернутися до Уряду України з
листом, в якому підкреслити роль та місце, яке займає Україна в когорті
космічних держав світу, та просити Уряд не знизити рівень державного
керівництва космічною галуззю і максимально сприяти її розвитку.
Ухвалили:
І. Звіт
про діяльність РКД НАН України у 2003 - 2004 рр.
1.
Вважати успішним виконання у 2003-2004 рр. проектів за Угодою між НКАУ і
НАСА відповідно до Меморандуму про взаємопорозуміння, підписаному
29 вересня 1999 р. між Урядом США і Урядом України “Про співробітництво
в аерокосмічній галузі”.
Вважати
доцільним присвятити спеціальний англомовний випуск журналу «Космічна
наука і технологія» у 2006 р. результатам цих проектів. Рекомендувати
НКАУ і НАНУ продовжити роботу з відбору проектів українських вчених, які
можуть бути здійснені на МКС за умовами НАСА.
2.
Зазначити, що за останні роки рівень українсько-російської співпраці в
галузі наукових космічних досліджень знизився, що обумовлено, в першу
чергу, недостатнім фінансуванням проектів та відсутністю чіткої
координації цієї роботи. У тому числі, на зниження рівня співпраці
вплинуло припинення регулярних чотирьохсторонніх робочих нарад, які
сприяли чіткій організації українсько-російського співробітництва в
космічній галузі.
Звернутися
з проханням до керівництва НАНУ, НКАУ, РАН і ФКА РФ визначити перелік
питань для проведення чотирьохсторонньої робочої наради та провести її
у 2005 – 2006 рр.
3.
Для покращення координації космічних досліджень, керівникам секцій РКД
проаналізувати наукові проекти, що виконуються у споріднених напрямах,
та подати на засідання РКД, яке заплановано на кінець 2005 р.,
відповідні пропозиції.
4.
Звіт про діяльність РКД НАН України у 2003 - 2004 р. в основному
схвалити.
Доопрацювати звіт з урахуванням зауважень та доповнень та
опублікувати його в Інформаційному бюлетені № 3 РКД НАН України.
ІІ. Стан
підготовки проекту зі створення Українського місячного супутника.
1.
Доповіді Литвиненка Л.М., Москальова С.І. та Кислюка В.С. щодо
підготовки ініціативного проекту Українського місячного супутника взяти
до відома.
2. Вважати
роботу, проведену Робочою групою у 2004 р. зі збору пропозицій до
проекту “УкрСелена”, конструктивною та плідною. Склад Робочої групи
затвердити. Подякувати Шкуратову Ю.Г., Кислюку В.С., Литвиненку Л.М.,
Яцківу Я.С. - авторам “Моделі Місяця – 2004” до проекту “Укрселена””, за
своєчасну та змістовну працю. Подякувати ДКБ “Південне” за ініціативні
аналітичні проробки можливостей створення Українського полярного
супутника та інших варіантів Українського місячного супутника.
3. Вважати
за доцільне продовжити роботу з обґрунтування проекту “УкрСелена” як
одного із важливих проектів для перспективного розвитку космічних
досліджень в Україні, у т.ч. з підготовки аналітичних записок щодо
постановки можливих експериментів на трасі польоту (секція “Дослідження
навколоземного простору та близького космосу”), сонячних експериментів у
точці лібрації (“Позаатмосферна астрономія та астрофізика”) тощо.
Доручити членам Робочої групи скласти план заходів з реалізації
перспективного проекту “УкрСелена” та доповісти його на засіданні РКД
наприкінці 2005 р.
4.
Рекомендувати НКАУ розглянути матеріали, які вже напрацьовано
ініціаторами проекту і Робочою групою, та визначитися в питанні
включення подальших науково-дослідних робіт з розробки Українського
місячного супутника до переліку проектів, що підлягають фінансуванню.
Просити ДКБ “Південне” в ініціативному порядку продовжити роботи з
вибору платформи для КА, оскільки від цього питання залежить подальше
наповнення місячного проекту науковими експериментами.
ІІІ. Про
стан досліджень та організацію робіт з Дистанційного зондування Землі в
Україні.
1.
Доповідь Лялька В.І., Колоколова О.О. та Федорова О.П. щодо організації
Національної системи Дистанційного зондування Землі в Україні взяти до
відома.
2.
Вважати доцільним створення єдиної Національної системи ДЗЗ, складовими
компонентами якої будуть існуючі установи та організації Національного
космічного агентства України, НАН України та промисловості, насамперед
ДКБ “Південне”, ІКД НАНУ-НКАУ, ЦАКДЗ ІГН НАНУ, МГІ НАНУ, ЦРЗЗ НАНУ, ДП “Дніпрокосмос”,
НЦ прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного
поля, ДНВЦ “Природа”. Створення єдиної Національної системи ДЗЗ надасть
можливості:
-
Оперативного забезпечення вітчизняних та зарубіжних користувачів
якісною видовою (іконічною) космічною інформацією, у т.ч. органів
державної влади для прийняття рішень у сферах управління та безпеки, а
також інших структур на комерційній основі;
-
Розробки та практичного використання проривних інформаційних
технологій в ДЗЗ, створення умов для використання новітніх космічних
технологій в різних галузях народного господарства;
-
Створення новітніх методик і технологій оброблення та
інтерпретації даних ДЗЗ на основі комплексації цих даних з даними
геологічних, геофізичних, сейсмічних та інших спостережень та
вимірювань;
-
Виконання замовлень на проведення розвідувально-пошукових робіт
та картографування, вирішення задач кризового моніторингу, запобігання
надзвичайним ситуаціям, складання кадастрів земельних ресурсів,
оцінювання врожайності сільськогосподарських культур та інших тематичних
задач на території україни та зарубіжних країн;
-
Мінімізувати витрати держави на космічну діяльність за напрямом
ДЗЗ і сприяти подальшому його розвитку, зокрема виходу України з
обгрунтованими пропозиціями на світовий ринок космічних послуг;
-
Сприяти посиленню та поглибленню наукових контактів і зв’язків з
відповідними міжнародними установами, організаціями та проектами (ESA,
GEOS, NISPI тощо);
-
Використання потенціалу існуючих сьогодні установ та організацій
без суттєвих додаткових фінансових витрат, умови для залучення
додаткових позабюджетних джерел фінансування.
3.
Рекомендувати керівникам і членам секцій РКД “Природно-ресурсні та
екологічні дослідження”, “Персрективні ракетно-космічна техніка та
технології”, розробникам Національної системи ДЗЗ узгодити спірні
питання, у тому числі щодо завдань, які повинен вирішувати оператор
космічної системи.
4.
Продовжити доопрацювання проекту Національної системи ДЗЗ та широке
обговорення його з представниками відповідних підрозділів НКАУ та
організацій-учасників космічної системи, у т.ч. сформулювати перелік
завдань національного та міжнародного напряму і відповідних космічних
комплексів, за допомогою яких ці завдання можна виконати.
4. У
робочому порядку підготувати пропозиції звернень до державних органів
влади (урядових і регіональних) з питання організації маркетингу послуг
та створення ринку користувачів Національної системи ДЗЗ в Україні.
5.
Рекомендувати Президії НАН України заслухати питання створення
Національної системи ДЗЗ в Україні на одному із своїх засідань.
IV. Про
роботу редколегії журналу «Космічна наука і технологія».
Взяти до
відома доповідь Кислюка В.С. та схвалити роботу редколегії журналу
“Космічна наука і технологія” у 2004 р. Заслухати звіт редколегії
журналу про 10-ти річну роботу на одному із засідань РКД у 2005 р.
V. Про
заходи з відзначення «Міжнародного Геліофізичного Року» у 2007 р.
Інформацію,
подану у виступі Яцківа Я.С., взяти до відома. Керівникам секцій РКД
довести цю інформацію до членів відповідних відділень НАН України та
структурних підрозділів НКАУ і подати до 15 вересня 2005 р. до РКД свої
пропозиції щодо заходів та наукових програм до Міжнародного
геліофізичного року. Секретарю РКД узагальнити перелік пропозицій та
подати в установленому порядку на розгляд Президії НАН України.
Секретарю РКД разом із керівництвом Музею космонавтики ім.
С.П.Корольова підготувати необхідні документи для подання в Національну
комісію ЮНЕСКО для подальшого клопотання перед ЮНЕСКО про включення
імені С.П.Корольова в перелік видатних особистостей, 100-річний ювілей
яких буде вшановуватися світом.
VI. Про
участь України в КОСПАР.
Інформацію Вавилової І.Б. щодо вирішення питання сплати до міжнародних
наукових організацій членських внесків наукових товариств України взяти
до відома. Схвалити діяльність РКД у питанні вирішення проблеми сплати
членського внеску України до КОСПАР.
VII. Про
статус Національного космічного агентства України в умовах реформування
системи державного управління.
Звернутися до Уряду України з листом, в якому підкреслити роль та
місце, яке займає Україна в когорті космічних держав світу, та просити
Уряд не знизити рівень державного керівництва космічною галуззю в умовах
реформування системи державного управління та максимально сприяти
розвитку космічних досліджень в Україні.
Заст.
Голови Ради з космічних
досліджень НАН України
академік НАН України Я.С.Яцків
Вчений
секретар Ради з космічних
досліджень НАН України
канд.фіз.-мат.наук І.Б.Вавилова
Назад
уверх
|
На головну | Про
нас |Члени | Секції
|
| Міжнародна співпраця | Конференції
| Новини | Публікації
|
| Фото | Установи
|
РКД-2005.
Усі права застережені