ПРОТОКОЛ № 11
розширеного засідання Ради з космічних досліджень НАН України
від 5 вересня 2005 р.
Конференц-зал НЦКВКЗ, м. Євпаторія

 

Порядок денний:

1.            Про основи державної політики України у сфері космічної діяльності.

Яцків Ярослав Степанович, д.ф.-м.н., академік НАН України;

Члени РКД НАН України;

Всі присутні (вільне обговорення).  

 

Присутні

члени РКД: Корепанов В. Є., Кунцевич В. М., Литвиненко Л. М., Лялько В. І., Федоров О. П., Яцків Я. С. (голова засідання), Вавилова І. Б.;

учасники 5-ої Всеукраїнської конференції з перспективних космічних досліджень. 

 

Слухали: 

У вступній промові Яцків Я. С. коротко ознайомив присутніх зі структурою та діяльністю РКД НАН України. Повідомив, що 6 червня 2005 р. відбулося засідання РКД НАН України, присвячене обговоренню концептуальних засад космічних досліджень в Україні у світлі перегляду Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 2003 – 2007 рр. Підкреслив, що метою сьогоднішнього засідання РКД є залучення широкого кола науковців і представників космічної галузі – учасників конференції – до обговорення питань розвитку космічної діяльності в Україні та формування Національної космічної програми на 2007-2011 рр. Він зауважив, що громадськість, на жаль. не бере активної участі в подібних обговореннях, а коли і висловлює свої пропозиції, до її думки не прислуховуються належним чином. Він також коротко проінформував присутніх про засідання представників ЄКА, яке відбулося у Льєжі (Бельгія, липень 2005 р.) під час проведення з’їзду Європейського астрономічного товариства, на якому обговорювалися перспективи розвитку наукових програм ЄКА до 2020 р.

У своєму виступі Яцків Я. С. зауважив, що в основі державної політики України у сфері космічної діяльності повинні бути такі головні складові:

-                          аналіз тенденцій розвитку світової космонавтики, зважаючи на те, що США, Індія, Китай, країни, що входять до ЄКА, та ін. вже розробили стратегічні плани розвитку космічної діяльності до 2020 р.;

-                          загальна характеристика науково-технічного та виробничого потенціалу космічної галузі України (інвентаризація інфраструктури, тематики науково-космічних досліджень і т. ін.);

-                          аналіз тенденцій розвитку  економіки України і прив’язка планів розвитку космічної діяльності до реального стану економіки з урахуванням невтішних прогнозів щодо економічних показників України;

-                          можливі сценарії розвитку космічної галузі України:

а) оптимістичний (нереальний);

б) песимістичний (відповідає сьогоднішньому стану);

в) оптимальний або точковий: в умовах недостатнього фінансування, економічного та науково-технічного забезпечення виділити “точки росту”, тобто пріоритетні напрями, які будуть корисні і Україні, і міжнародній космічній спільноті;

            -             висновки, пропозиції.      

Необхідно продумати методологію підготовки цих сценаріїв. І саме оптимальний або “точковий” сценарій повинен стати основою Національної космічної програми України на 2007-2011 рр. Методологія підготовки сценаріїв повинна включати:

-                          заходи на різних рівнях влади та на інституційному рівні;

-                          чітке визначення повноважень на різних рівнях законодавчої та виконавчої влади (міністерств і відомств);

Тобто, виходячи з існуючої законодавчої бази щодо розвитку космічної діяльності підготувати проекти нових законів на розгляд Верховної Ради України; виходячи з оптимізації структури космічної галузі підготувати відповідні проекти рішень Уряду України, зокрема

а) законодавча база у сфері міжнародної діяльності потребує покращення, зокрема потребують врегулювання митні проблеми у сфері українсько-російського співробітництва в космічної діяльності;

б) оптимізація структури космічної галузі потребує певного врегулювання;

в) відсутня тісна співпраця науки і виробництва, частіше наукові завдання ставляться під замовлення, яке вже виконує ДКБ “Південне”;

г) уваги заслуговує проробка концепції створення космічних корпорацій в Україні (наприклад, ДКБ “Південне” разом із ВАТ “Південмаш”; установи наукового приладобудування м. Харкова на базі ЗАТ «Хартрон» та ін);

д) є необхідність у підвищенні персональної відповідальності  за роботу на кінцевий результат на рівні виконавців (фундаментальні дослідження – оцінка за публікаціями, науково-технологічний проект – сертифікація приладів, ідея – ліцензія тощо). 

У своєму виступі Федоров О. П. охарактеризував стан підготовки Національної космічної програми України на 2007-2011 рр. А саме, згідно до директив Уряду України підготовлено концепцію програми і концепцію космічної діяльності в Україні. Це так званий “нульовий” варіант, який зараз обговорюється в галузі, і потім, згідно з процедурою, буде затверджуватися. НКАУ ініціювало широке обговорення нової програми і виступаючий звернувся до присутніх взяти участь у дискусії і на цьому засіданні, і на засіданні, яке відбудеться 6 вересня 2005 р.  Щодо інвентаризації космічної галузі, то Федоров О. П. зауважив, що реєстр об’єктів складено, але він потребує аналізу. Законодавча база космічної галузі України вважається однією з найкращих, у чому велика заслуга колишнього Генерального директора НКАУ О.О. Негоди. Пропозиції щодо того, що необхідно зробити ще для гармонізації міжнародного співробітництва, подано до Уряду, і скоріш за все, у цій сфері великої роботи не потребується, оскільки добре працює Центр міжнародного права. Щодо пропозиції Яцківа Я. С. готувати оптимальний сценарій розвитку космічної галузі, то виступаючий погодився і зауважив, що тут важливо виділити певні “блок-схеми”, особливо там, де головним джерелом фінансування виступають державні кошти, а саме визначити пріоритети і розписати ті державні інституції, які разом із НКАУ будуть відповідати за їхнє виконання. Виступаючий також зауважив, що в “надрах” НКАУ підготовлено до десяти різноманітних сценаріїв розвитку космічної галузі, але, на жаль, читають їх тільки співробітники управління з наукових програм. 

У своєму виступі Кунцевич В. М. підкреслив, що розвиток космічної галузі буде залежати не від того бачення, яке формується науковою громадськістю, а від того, яким чином це бачення буде сприйнято керівництвом НКАУ. Необхідно враховувати, що зараз Україна, фактично, є ресурсним придатком економічно розвинутих країн і тільки недалекоглядні політики не розуміють, що ці джерела років через 20 – 50 себе вичерпають. Виступаючий запропонував концепцію основ державної політики в космічній галузі, висловлену Яцківим Я. С., взяти за основу і перейшов до обговорення сценарїїв розвитку. А саме, Кунцевич В. М. нагадав присутнім, що рішення в задачах оптимізації суттєво залежать від граничних умов, які накладаються на задачу. Наприклад, Верховна Рада України і Уряд України навряд чи погодяться радикально покращити фінансування космічної галузі, а це означає, що нова космічна програма буде формуватися в умовах фінансування, обмеженого реальним станом економіки України. В цих умовах, насамперед, НКАУ задає фінансові можливості програми таким чином, щоб при її формуванні не перетворюватися “на Манилових” і не занадто фантазувати. У таких умовах на етапі формування нової програми важливо порівняти її з іншими програмами, насамперед Російської Федерації, та з програмами країн, загальний стан економіки яких краще, але ненабагато, від стану економіки України. Зокрема, Польща. маючи не самі великі можливості фінансування космічної діяльності, має досить розвинуті окремі складові космічної галузі, це – ДЗЗ та наукове приладобудування (КА “Гюйгенс” та ін.). Треба звернути увагу також на те, що в Україні досі існують обмеження, які не стимулюють розвиток космічної діяльності. Наприклад, в області картографії досі існують обмеження на точність складання карт місцевості, і цей факт потребує урегулювання на рівні законодавчої бази (зміни цих обмежень та нерозумної, у світлі сучасних технологій космічних зйомок, засекреченості у цьому питанні). Кунцевич В. М. підкреслив, що треба залишатися завжди оптимістами, вишукуючи нові мотивації для розвитку. Зараз оптимізм вселяють певні заходи, які робить виконавча влада, зокрема створення Комісії при Президентові України з питань розвитку космічної діяльності, різноманітні директиви Уряду. Оптимізм вселяють і ті обговорення, які відбулися за участі Генерального директора НКАУ Ю. С. Алексєєва, де було підтверджено важливість наукових космічних досліджень в Україні і недопущення ситуацій, коли наукові пропозиції ідуть до керівництва НКАУ настільки довго, що встигають морально застаріти.  

У своєму виступі Литвиненко Л. М. зауважив, що хоча він не є прихильником громадських обговорень таких питань, ситуація потребує висловитися. Зокрема, в питанні, що стосується наукового планування або “наукової фантастики”, важко уявити собі, щоб Президент України виступив з космічною ініціативою як складової національної ідеї України, при тому, що Україна є космічною державою і це повинно максимально пропагуватися. Неможливо уявити собі це тому, що наше суспільство не є готовим до проголошення космічних ініціатив. Погоджуючись з попередніми виступаючими, Литвиненко Л. М. зауважив, що головним вбачає інвентаризацію виробничого потенціалу з тим, щоб знайти ті ніші, де здобутки в космічній діяльності будуть найбільш ефективними (у т.ч. там, “де треба когось посунути, або там, де треба налагодити більш тісну кооперацію, як і там, де є всі умови, що нас посунуть”). Не менш важливим завданням є формування пріоритетів від користувача, зокрема, стурбованість викликає те, що дані ДЗЗ не користуються належним попитом, у першу чергу, серед керівних органів влади, від оборонних установ до сільськогосподарчих. Потрібно негайно, вже на етапі підготовки нової програми, навчати або доводити до представників виконавчої влади важливість цієї складової космічної діяльності. Цілі нової програми повинні бути чітко обґрунтованими, показано системний підхід до їхнього досягнення. Пропаганду космічної діяльності треба вести активніше, як і ввести певні табу на незрозумілу критику. 

Свій виступ Корепанов В. Є. розпочав з відомого питання “Що робити?”, зазначивши, що його ставили перед собою ще російські демократи і відомо, чим це все закінчилося. Зауваживши, що він особисто і очолюваний ним колектив займається експериментальною, прикладною, космічною діяльністю, виступаючий підкреслив, що поступово стає песимістом. Історія формування і виконання космічних програм показує, що в першій космічній програмі головним принципом для підтримки космічної діяльності в Україні на етапі становлення державної незалежності було обрано принцип “всім сестрам по сергам”, що цілком було виправданим підходом. При формуванні другої космічної програми вже було сформовано пріоритети, обумовлено їхнє фінансування, зокрема, проект “Варіант” набув належної оцінки. Якщо порівняти ситуацію з фінансуванням космічної діяльності з ситуацією, яка склалася за ці роки, зокрема, в Росії, то виявляється одна очевидна різниця: в Росії є багато головних організацій (РКК Енергія, ЦНДІМаш, ін.), що обумовлює боротьбу за різні пріоритетні напрями та дозволяє утримувати розвиток космічної діяльності під взаємним контролем. В Україні, як у відомому вислові, - “два українці, три гетьмани”, зокрема, про це свідчить ситуація з загубленим для України космічним апаратом “Січ-1М”: ДКБ Південне не знайшло порозуміння з керівництвом НКАУ, як і з Державною комісією під керівництвом Комарова В.Г. Подібна ситуація зараз розгортається з геофізичним супутником. Головним завданням державної політики повинно стати створення вертикально інтегрованої космічної корпорації в Україні, - поки цього не станеться, сталого розвитку космічної галузі не буде, а будуть виконуватися невеликі проекти з фінансуванням від НКАУ, і саме це зумовлює певний песимізм. 

У своєму виступі Манагадзе Г. Г. (зав. відділом ІКД РАН) висловив думку щодо критерію відбору різноманітних наукових програм, а саме він повинен базуватися на принципі “відношення вартості до якості”. В умовах обмеженого фінансування треба відбирати такі експерименти, де при цьому досягається оптимальний результат. Наприклад, як це було у випадку з проектом “Фобос-Грунт”. Важливим також тут може бути залучення до  експертних оцінок відомих вчених, зокрема з Росії, з якими встановилася тісна міжнародна співпраця.

В обговоренні Кунцевич В. М. зауважив, що науковий результат важко оцінити безпосередньо за критерієм “вартість/якість”; Яцків Я.С. підкреслив важливість висловленої Манагадзе Г. Г. думки щодо зовнішньої експертизи проектів, яка, найчастіше, відсутня на початкових етапах формування пропозицій до космічної програми. 

На завершення обговорення Яцків Я. С. подякував присутнім за висловлені пропозиції з питання головних засад державної політики космічної діяльності і запросив продовжити це обговорення 6 червня 2005 р.

Заст. Голови Ради з космічних
досліджень НАН України
академік НАН України Я.С.Яцків

Вчений секретар Ради з космічних
досліджень НАН України
канд.фіз.-мат.наук І.Б.Вавилова

Назад уверх

| На головну | Про нас |Члени | Секції |
| Міжнародна співпраця | Конференції | Новини | Публікації |
| Фото | Установи |

РКД-2005. Усі права застережені