ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Законодавчі та методологічні основи

Постанова Бюро Президії НАН України від 20 квітня 2006 р. № 131. Про затвердження Переліку науково-технічних проектів НАН України, які будуть реалізовуватися у 2006 році.

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОМУ ТА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

Передмова до розділу.

Півняк Г. Г., Ткачов В. В., Заїка В. Т.
Система енергомоніторингу та управління електропостачанням на підземному видобутку вугілля.

Півняк Г. Г., Кириченко В. І., Кириченко В. В.
Млини і технологія примусового подрібнювання матеріалів.

Кириченко В. І., Школа М. І., Кириченко В. В., Боровик Р. О.
Програмно керований збудник для синхронних двигунів.

Бешта О. С., Хілов В. С.
Застосування ресурсо- та енергозберігаючих привідних систем змінного струму в бурових верстатах нового покоління.

Куваев В. Н., Карпинский Ю. П., Чигринский В. А., Политов И. В., Иванов Д. А.
Автоматизация действующих непрерывных прокатных станов на основе компьютерных технологий.

Куваев Я. Г.
Автоматическая экспертная энергосберегающая система управления замкнутым циклом мокрого шарового измельчения.

Didyk R. P.
Сonditions of submicrocracks formation during shockwave treatment of metals.

Дидык Р. П., Олишевская В. Е., Олишевский Г. С.
Пластическая деформация и распространение усталостных трещин в слоистых металлических композициях, полученных сваркой взрывом.

Бондаренко А. А., Запара Е. С.
К обоснованию рациональной технологии разработки обводненных и подводных месторождений песков.

Франчук В. П., Заболотний К. С., Безпалько Т. В.
Навчальний центр технологіям САD/САМ/САЕ/РDМ та СALS.

Бусыгин Б. С., Никулин С. Л., Залесский В. В.
Компьютерная технология поисков золота на юго-западном склоне Украинского щита.

Кожевников А. А.
Импульсная технология бурения глубоких геологоразведочных скважин высокочастотными гидроударными машинами с отражателями гидравлических волн.

Кожевников А. А.
Буровые твердосплавные коронки СТК.

Бражененко А. М., Кожевников А. А., Судаков А. К.
Технология изоляции зон поглощения буровых скважин с применением термопластичных материалов.

Войтенко А. Е., Мелихов В. П.
Газодетонационные мельницы.

Бешта О. С.
Енерго- та ресурсозбереження засобами електропривода в промисловості та комунальних підприємствах.

Бешта О. С., Хілов В. С.
Визначення раціональних режимів роботи та розробка енергозберігаючих електроприводів для кар'єрних бурових верстатів.

СВІТ ІННОВАЦІЙ

Інноваційні структури

Кузнецова И. С.
Анализ моделей инновационных систем.

Мазур А. А., Стогний В. С., Осадчая Н. В.
Технопарки Китая.

Оперативна інформація науково-інноваційної сфери

Українсько-турецькі консультації з питань науково-технологічної співпраці.

Конкурс бізнес-планів інноваційних проектів.

Всеукраїнський конкурс інноваційних технологій.

Зубарев А. Н.
Деньги за инновации – в регионы.

XXI Міжнародний симпозіум з наукознавства та науково-технічного прогнозування.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

-------------------------------------------------------------------------------------

Півняк Г. Г., Ткачов В. В., Заїка В. Т.
Система енергомоніторингу та управління електропостачанням на підземному видобутку вугілля.

Проаналізовано рівень використання гірничих машин і установок в процесі видобутку вугілля за критерієм енерговитрат. Встановлено, що потужність приводів на даний час зросла в десятки разів і досягла для комбайнів 710 кВт, для дільничних скребкових та стрічкових магістральних конвеєрів, а також прохідницьких комплексів – 400–500 кВт, проте це не призвело до зниження питомої витрати електроенергії на процесах, пов'язаних з вуглевидобутком. Навпаки, простежується стійка тенденція до її збільшення. За результатами наукових експериментів резерви електрозбереження на дільницях видобутку вугілля складають 13–19 %, на магістральному конвеєрному транспорті 12–57 %, на водовідливі 3–10 %. Для використання цих резервів запропонована система енергоконтролю та управління підземним електропостачанням шахти (СЕУПЕШ). СЕУПЕШ реалізується на платформі сучасних комп'ютерних технологій. Доведено, що СЕУПЕШ за рахунок створення достовірної бази даних щодо електроспоживання дасть можливість організувати оперативну і довгострокову роботу з енергозбереження на основних дільницях та підняти рівень управління і безпеки експлуатації підземного електроенергетичного комплексу шахти. Окупність СЕУПЕШ на шахтах з видобутком вугілля 1,0–1,2 млн т/рік складає 12–15 місяців.

Півняк Г. Г., Кириченко В. І., Кириченко В. В.
Млини і технологія примусового подрібнювання матеріалів.

Розглянуто технологічні та енергетичні показники, особливості конструкції і швидкісні режими робочих поверхонь розробленого в Національному гірничому університеті (НГУ) млина для примусового подрібнювання матеріалів у процесі підготовки руди на підприємствах гірничометалургійного комплексу.

Кириченко В. І., Школа М. І., Кириченко В. В., Боровик Р. О.
Програмно керований збудник для синхронних двигунів.

Показана доцільність використання методу програмного керування напругою збудника для зниження динамічних навантажень в перехідних режимах. Наведені функціональні схеми пристроїв для керування напругою збудження у випадках одно та дводвигунного синхронного приводу барабанного млина.

Бешта О. С., Хілов В. С.
Застосування ресурсо та енергозберігаючих привідних систем змінного струму в бурових верстатах нового покоління.

Проведено зіставлення різних привідних систем для шарошкових верстатів, які застосовуються на гірничих підприємствах України. Обґрунтовано напрямок застосування енерго та ресурсоощадних приводів змінного струму для гірничих машин. Зроблено прогноз щодо подальшого удосконалювання систем керування приводами бурових верстатів з урахуванням технологічних особливостей об'єкта управління.

Куваев В. Н., Карпинский Ю. П., Чигринский В. А., Политов И. В., Иванов Д. А.
Автоматизация действующих непрерывных прокатных станов на основе компьютерных технологий.

Для действующих в Украине непрерывных прокатных станов актуальным является максимальное использование возможности существующего оборудования как для повышения качества продукции, так и для сокращения непроизводительных простоев, а также во избежание потерь металла на настройку технологических режимов производства проката. Одним из способов решения данной задачи является автоматизация станов на основе компьютерных технологий. Опыт Национального горного университета по автоматизации непрерывных мелкосортных и проволочных станов комбината "Криворожсталь" подтвердил эффективность данного направления автоматизации непрерывных станов.

Куваев Я. Г.
Автоматическая экспертная энергосберегающая система управления замкнутым циклом мокрого шарового измельчения.

Проведен анализ традиционных решений управления замкнутыми циклами мокрого шарового измельчения. Рассмотрена структура автоматической экспертной энергосберегающей системы управления замкнутым циклом мокрого шарового измельчения. В качестве источника знаний о заполнении барабана мельницы рудой используется стохастическая модель процесса измельчения. Приведены результаты апробации системы управления в промышленных условиях.

Didyk R. P.
Conditions of submicrocracks formation during shockwave treatment of metals.

The formation of submicrocracks located at a quite substantial distance from the source of disturbance, under the action of powerful shock waves has been observed and studied by electron microscopy. The ultimate parameters of the shock waves (pressure, deformation degree) at which the submicrocrack formation is eliminated, have been determined theoretically and confirmed experimentally. Effective means for the prevention of the microfaults formation in the process of explosive hardening treatment of metals have been developed.

Дидык Р. П., Олишевская В. Е., Олишевский Г. С.
Пластическая деформация и распространение усталостных трещин в слоистых металлических композициях, полученных сваркой взрывом.

Экспериментально доказана возможность повышения трещиностойкости конструкционных материалов путем использования слоистых композиций, имеющих в своей структуре барьеры – границы слоев, созданные сваркой взрывом.

Бондаренко А. А., Запара Е. С.
К обоснованию рациональной технологии разработки обводненных и подводных месторождений песков.

Обоснована актуальность применения землесосных снарядов на основании сравнительного техникоэкономического анализа известных и апробированных технологических схем разработки материковых обводненных месторождений песков по критерию минимальной себестоимости добычи 1 м³ полезного ископаемого. Разработана нетрадиционная экологически щадящая технология подводной добычи песков в речных и морских условиях, позволяющая осваивать сложноструктурные месторождения при минимальном ущербе для окружающей среды и уменьшении удельных затрат на добычные работы.

Франчук В. П., Заболотний К. С., Безпалько Т. В.
Навчальний центр технологіям САD/САМ/САЕ/РDМ та СALS.

На базі кафедри гірничих машин та інжинірингу Національного гірничого університету створено навчальний центр Міністерства освіти і науки України. Визначено мету діяльності: перепідготовка та підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів і фахівців підприємств, організацій та установ, проведення наукових досліджень, надання інжинірингових і консалтингових послуг, розробка відповідного методичного забезпечення за технологіями САD/САМ/САЕ/РDМ та САLS.

Бусыгин Б. С., Никулин С. Л., Залесский В. В.
Компьютерная технология поисков золота на югозападном склоне Украинского щита.

Представлена технология интегрированного компьютерного анализа комплексных геологогеофизических данных при поисках золота в пределах югозападного склона Украинского щита. Дано описание специализированной геоинформационной системы РАПИД. Результаты применения технологии продемонстрированы на примере Сорокинской зеленокаменной структуры с выделением участков, перспективных на золотоносность. Даны рекомендации по постановке крупномасштабных исследований в их пределах.

Кожевников А. А.
Импульсная технология бурения глубоких геологоразведочных скважин высокочастотными гидроударными машинами с отражателями гидравлических волн.

Статья посвящена вопросам повышения эффективности бурения глубоких геологоразведочных скважин. Предлагается новый метод импульсного бурения – вращательноударное бурение высокочастотными гидроударными машинами с отражателями гидравлических волн. Установлено, что его эффективность определяется соотношением уровней ударной мощности гидроударной машины и забойной мощности вращательного бурения и с ростом глубины скважины возрастает. Раскрыта двойственная отрицательная роль температурного фактора. Показано, что на эффективность бурения влияют теплофизические свойства горной породы, материала буровой коронки и очистного агента. Предложены новые конструкции отражателей и схемы их установок в компоновке с гидроударником. Основные результаты работы нашли промышленное применение в практике бурения глубоких геологоразведочных скважин.

Кожевников А. А.
Буровые твердосплавные коронки СТК.

Буровые твердосплавные коронки СТК предназначены для колонкового вращательного и вращательноударного бурения скважин различного назначения в мало и среднеабразивных породах средней твердости и твердых. Применение твердосплавных коронок СТК обеспечивает рост технико-экономических показателей как вращательного, так и вращательноударного бурения.

Бражененко А. М., Кожевников А. А., Судаков А. К.
Технология изоляции зон поглощения буровых скважин с применением термопластичных материалов.

На основании аналитических, стендовых, скважинных и производственных исследований предложена принципиально новая, нетрадиционная технология изоляции зон поглощения, которая основана на заполнении каналов поглощения расплавом легкоплавких материалов.

Войтенко А. Е., Мелихов В. П.
Газодетонационные мельницы.

В статье рассмотрены отличительные особенности и принцип действия газодетонационных мельниц. Приведены параметры лабораторной установки и характеристики измельчения различных материалов.

Кузнецова И. С.
Анализ моделей инновационных систем.

В статье представлены результаты исследования структурнофункциональной специфики моделей национальных инновационных систем.

Мазур А. А., Стогний В. С., Осадчая Н. В.
Технопарки Китая.

В статье рассматривается опыт Китая по созданию технопарков, зон развития новых и высоких технологий, как основных составных элементов инновационной инфраструктуры страны. Рассматриваются вопросы государственной поддержки деятельности технопарков. Приводятся конкретные примеры, в том числе примеры создания китайскоукраинских технопарков.