ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Законодавчі та методологічні основи

Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" та інших законів України

МІЖНАРОДНА ЕЛІТНА КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ

Міжнародна елітна конференція, присвячена українській науці. 31 жовтня–1 листопада 2005 р., Київ, Україна. Попереднє слово.

Згуровський М., Якименко Ю.
Болонський процес і його вплив на вищу технічну освіту.

Бар'яхтар В., Горобець Ю.
Про підготовку національної еліти.

Мерле А. К.
Зв'язки між університетською наукою та промисловістю.

Гамота Дж.
Шлях від фундаментальних досліджень до інновацій.

Худ Е. А.
Українські науковці, які раніше працювали на оборону – ресурс національного розвитку.

Гюнтер Р. С., Борайт Д. П.
Забезпечення в Україні стабільної культури нерозповсюдження ядерної зброї.

Корсунський С. В.
Національний науковий фонд України: механізм вироблення науково-технологічної політики і грантового фінансування.

Шер Г. С.
Роль міжнародного співробітництва у розвитку наукового потенціалу України.

Шемшученко Ю., Єгоров І.
Ключові напрямки та перспективи реформи Національної академії наук України.

Гольдберг Л.
Аналітичний звіт. Науково-технічний розвиток та реформи в Україні.

Дежина І.
Державне реформування науки в Росії: основні напрямки і результати.

Гриньов Б. В.
Щодо умов успішного реформування науки в Україні.

Reinvigorating Ukrainian Science and Technology: Interim Report.

Зміцнюючи науково-технічний потенціал України: Попередній звіт.

Підтримуючи наукові досягнення в Україні.

СВІТ ІННОВАЦІЙ

Ноу-хау і трансфер технологій

Шекель А. М.
У пошуках методів боротьби з болем...

Інноваційні структури

Зінченко О. П., Ільчук В. П.
Центр інноваційного розвитку як функціональна модель синергії.

Мазур А. А., Осадчая Н. В.
Современные инновационные структуры.

Лобойко С. В.
Позитивний досвід венчурного інвестування в український експортний ІТ-сектор.

Оперативна інформація науково-інноваційної сфери

Романенко С.
Науково-технологічна політика України: цілеспрямована дія чи її імітація.

Зінченко О. П., Ільчук В. П., Дороговцева Л. М.
Інформаційне забезпечення маркетингової політики в системі трансферу технологій.

Інноваційні проекти

ДУМКИ НА ПАПЕРІ

Ковтун Г.
Світ хіміків.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Покажчик матеріалів, надрукованих в журналі “Наука та інновації” за 2005 рік (том 1).

-------------------------------------------------------------------------------------

Згуровський М., Якименко Ю.
Болонський процес і його вплив на вищу технічну освіту.

Розглядаються важливі проблеми, які мають бути розв'язані на шляху реформування вищої технічної освіти у зв'язку з приєднанням України до Болонського процесу.

Гамота Дж.
Шлях від фундаментальних досліджень до інновацій.

Наука та інновації – дві сторони симбіозу, що часто приносить дуже успішні економічні результати як для окремих особистостей, так і для суспільства в цілому. Україна має величезний потенціал за рахунок великих трудових ресурсів у науці та техніці, але її життя не відповідає цьому потенціалові. У статті обговорюються кроки, що часто виявляються необхідними для того, щоб наукові результати приносили економічні плоди. Дві рекомендації для допомоги процесу економічної реалізації ідей: 1) уряд України має створити програму сприяння, на конкурсних засадах, високотехнологічному малому бізнесу; 2) наукова спільнота має створити робочу групу, яка зосередиться на інноваціях і стимулюванні високотехнологічного малого бізнесу.

Худ Е. А.
Українські науковці, які раніше працювали на оборону – ресурс національного розвитку.

Зараз, як ніколи, має місце збіг інтересів України та програм нерозповсюдження зброї масового ураження в тому, що стосується науковців, які раніше працювали на оборону. Україна хоче розвинути конкурентноспроможну економіку, що базується на інноваціях, із сильним технологічним сектором, але їй треба спрямувати її науковий потенціал на розв'язання цієї задачі. Програми нерозповсюдження зосереджуються на перехід науковців, які раніше працювали на оборону, до стабільного цивільного працевлаштування, а ініціативи національного розвитку надають для цього можливість. Однак для ефективного використання програм нерозповсюдження залишається небагато часу, тому Україна має проявити ініціативу щодо здійснення добре розробленої національної науково-технічної стратегії, що інтегрувала б програми нерозповсюдження таким чином, щоб використати талант цих науковців у напрямах, які відповідають пріоритетам розвитку України.

Гюнтер Р. С., Борайт Д. П.
Забезпечення в Україні стабільної культури нерозповсюдження ядерної зброї.

Мирна Помаранчева революція надає Україні можливість відновити свою політичну волю до нерозповсюдження ядерної зброї, яка була чітко продемонстрована одностороннім ядерним роззброєнням на початку 1990-х років після розпаду радянського Союзу. Враховуючи новий політичний клімат не тільки в Україні, але і притаманні 21-му століттю реальні загрози з боку недержавних чинників, терористичних груп та розповсюдження, фінансоване державами, Україна могла б докласти зусиль на підтримку глобального прагнення нерозповсюдження. Проте для того, щоб поєднати разом багатий досвід українських експертів, політичну волю українського керівництва та політичну стратегію нерозповсюдження, Україні слід спрямувати зусилля на побудову стабільної культури нерозповсюдження. Україна має використати всі можливості – як сама, так і за підтримки міжнародних партнерів, щоб сприяти побудові стабільної культури нерозповсюдження як всередині країни, так і на зовнішній арені.

Корсунський С. В.
Національний науковий фонд України: механізм вироблення науково-технологічної політики і грантового фінансування.

Реалізація стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію у європейське співтовариство, побудову заможної, процвітаючої України неможлива без структурних перетворень в економіці, збільшення частки високотехнологічних галузей у виробничому секторі, розвитку сучасних інформаційних технологій, освіти і науки. Нинішній катастрофічний стан наукової галузі не відповідає потребам суспільства і потребує реформ. Ключовим елементом має стати відмова від базового фінансування і створення незалежного Національного наукового фонду, який взяв би на себе вироблення державної політики у сфері науки і технологій, а також грантове фінансування досліджень і розвитку на конкурсних засадах.

Шер Г. С.
Роль міжнародного співробітництва у розвитку наукового потенціалу України.

За період після 2001 року міжнародна спільнота зробила чимало, щоб пом'якшити для української науки найтяжчі моменти пострадянського фінансового колапсу. Прикладались значні зусилля на підтримку спільних дослідницьких проектів, конференцій, семінарів та іншої спільної роботи українських і зарубіжних учених, у багатьох випадках при значних фінансових внесках з українських джерел. Однак досі відносно мало було зроблено стосовно глибоких структурних питань щодо інституційних змін, яких потребують українська наука і техніка для реалізації їхнього потенціалу в пострадянському глобальному ринковому середовищі. Міжнародна спільнота глибоко зацікавлена у сприянні таким змінам, щоб українська наука, з її величезним потенціалом, повністю й відкрито інтегрувалась у світову науку, технології, економічне зростання та нерозповсюдження зброї масового ураження. За умов неминучої нестачі ресурсів, потрібних для спільної міжнародної діяльності за участю України, міжнародні донори мають концентрувати нові ініціативи на великих грантах, спрямованих на посилення дослідницької бази українських університетів та створення стимулів для нового покоління українських науковців.

Гольдберг Л.
Аналітичний звіт. Науково-технічний розвиток та реформи в Україні.

Цей аналітичний звіт стосовно науково-технічного розвитку та реформ в Україні написаний мною на ґрунті моїх власних спостережень в якості аташе з наукових питань посольства США в Молдові, а також на основі спостережень моїх колег по Національній науковій фундації, що обіймали подібні посади у Вірменії, Литві, Україні та Угорщині. Кожна з цих країн продовжує еволюціонувати від колишньої радянської моделі, і всі ці країни стикаються із спільними проблемами. Для порівняння я проводитиму паралелі з науково-технічним розвитком в Ірландії. Хотілося б зупинитися на трьох темах, які складатимуть основу моїх рекомендацій для обговорення на конференції: 1) довготермінове устремління до сильної системи університетської освіти; 2) конкурсне фінансування університетських досліджень на основі оцінки досягнень; 3) передача технологій та інновації для малого бізнесу.

Дежина І.
Державне реформування науки в Росії: основні напрямки і результати.

У статті розглядаються основні напрямки державного реформування науки в Росії за останні 5–7 років: вдосконалення бюджетного процесу, зміни в організаційній структурі науки, включаючи стимулювання інтеграції науки й освіти, підходи до вирішення кадрових проблем науки, а також стимулювання інноваційної діяльності. На підставі аналізу головних ініціатив формулюється кілька пропозицій щодо можливої участі зарубіжних фондів у підтримці реформ.

Гриньов Б. В.
Щодо умов успішного реформування науки в Україні.

Реалізація будь яких реформ передбачає, що після обговорення і прийняття відповідного рішення про їх проведення протягом певного часу усіма інституціями, причетними до цієї справи, виконуються намічені плани та заходи з поточним контролем і внесенням необхідних коректив. Лише тоді можна говорити про повноцінне проведення реформи і проаналізувати її результати. З реформуванням наукової сфери в Україні, на жаль, цього не виходить, тому говорити про правильність вибору напрямку перетворень ще зарано.

Шекель А. М.
У пошуках методів боротьби з болем...

Внаслідок хімічного синтезу отримана відносно нешкідлива речовина з групи нестероїдних протизапальних засобів під умовною назвою "Аспіcтрепт". Цей препарат має знеболюючу, протизапальну, жарознижуючу, антиоксидантну та гепатотропну дії, а за показниками анальгезуючого та антиексудативного ефекту значно перевищує такі класичні препарати, як ацетилсаліцилова кислота (аспірин) і вольтарен (диклофенак натрію).

Зінченко О. П., Ільчук В. П.
Центр інноваційного розвитку як функціональна модель синергії.

Обґрунтована необхідність створення об'єктів інноваційної інфраструктури як вузлових сегментів системи комерціалізації технологій. Наведена блок-схема і розкрита сутність функціональної моделі Центру інноваційного розвитку.

Мазур А. А., Осадчая Н. В.
Современные инновационные структуры.

В статье рассмотрены основные методы государственной поддержки инновационной деятельности как в развитых, так и в развивающихся странах. Одним из видов государственной поддержки инновационной деятельности в Украине является специальный режим инвестиционной и инновационной деятельности технологических парков. Проанализированы результаты деятельности технологических парков Украины как единственных реально действующих инновационных структур.

Лобойко С. В.
Позитивний досвід венчурного інвестування в український експортний ІТ-сектор.

Інвестиційна компанія ТЕХІНВЕСТ має досвід створення успішних експортно-орієнтованих технологічних компаній, конкурентні переваги яких спираються на таланти українських інженерів та українські інновації. Зокрема, ТЕХІНВЕСТ створив ІТ-компанію "United Software Corporation" (USC), до складу якої увійшли відібрані українські компанії та проекти. USC працює з лідерами світового ІТ-бізнесу, у тому числі з компанією IBM (USC отримала статус офіційного постачальника IBM). Технології, які має USC, високо оцінені лідерами світового венчурного бізнесу. Розвитку венчурного інвестування в Україні сприяють створення керівництвом ТЕХІНВЕСТ'у першого в Україні технологічного венчурного фонду DFJ Nexus, проведення Всеукраїнського конкурсу високих технологій для прозорого механізму відбору привабливих для венчурного інвестування проектів та ідей, а також проведення ТЕХІНВЕСТ'ом щорічних роуд-шоу українських технологій у США для фіналістів конкурсу.

Ковтун Г.
Світ хіміків.

Науку хімію створювали особливі люди – спочатку алхіміки, потім лікарі та аптекарі й, нарешті, власне хіміки. Вони щиро вірили у своє призначення і можливості науки хімії. Прагнучи відкрити двері в незвідане, намагаючись одержати нові хімічні речовини та матеріали, ці відважні, закохані в свою справу люди не щадили свого здоров'я, а часом і життя. Прослідкувати їх долі, їхні шляхи пошуків істини – водночас і цікаво, і повчально. Тож вашій увазі пропонуються три коротенькі розповіді з життя хіміків у добірці теж хіміка – члена_кореспондента НАН України, заступника директора Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України Г. О. КОВТУНА.