Анотація: У монографії на основі аналізу архівних матеріалів та законодавчих актів висвітлюються питання щодо формування інституту військових губернаторів на теренах Правобережної України наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. Інститут військових губернаторів є однією з найменш вивчених складових адміністративно-територіального устрою в Російській імперії. Ця посада проіснувала від моменту впровадження майже 70 років. За цей час посадовці набули багатьох повноважень, які визначали їх місце у владній вертикалі імперії Романових. Дослідження діяльності військових губернаторів на теренах Правобережної України дозволило краще зрозуміти не лише їхню роль в розвитку цього регіону, але й простежити еволюцію цього інституту. Використання великого масиву джерельного матеріалу з Центрального державного історичного архіву України, Державного архіву Київської області, Інституту рукопису при Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського, Державного архіву Хмельницької області, Вінницької області, Російського державного історичного архіву дозволило грунтовно розглянути ті наукові проблеми, які постали перед автором у процесі роботи над темою. Залучення законодавчої бази Російської імперії надало можливість глибше усвідомити ті зміни, які намагався впроваджувати царський уряд по відношенню до цього інституту. Вивчення цієї теми дозволяє проводити паралелі не лише з іншими тогочасними інститутами губернської влади, але й сучасними гілками місцевої адміністративної влади.

Аудиторія: Розрахована на істориків, викладачів, аспірантів та студентів спеціальності «Історія».

Анотація (іншою мовою): В монографии на основе анализа архивных материалов и законодательных актов освещаются вопросы формирования института военных губернаторов на территории Правобережной Украины в конце XVIII — первой трети XIX в. Институт военных губернаторов является одной из наименее изученных составляющих административно-территориального устройства в Российской империи. Эта должность просуществовала с момента внедрения почти 70 лет. За это время чиновники получили многих полномочий, которые определяли их место во властной вертикали империи Романовых. Исследование деятельности военных губернаторов на территории Правобережной Украины позволило лучше понять не только их роль в развитии этого региона, но и проследить эволюцию этого института. Использование большого массива исходного материала из Центрального государственного исторического архива Украины, Государственного архива Киевской области, Института рукописи при Национальной библиотеке имени В.І. Вернадского, Государственного архива Хмельницкой области, Винницкой области, Российского государственного исторического архива позволило основательно рассмотреть научные проблемы, стоящие перед автором в процессе работы над темой. Привлечение законодательной базы Российской империи позволило глубже понять те изменения, которые пыталось внедрять царское правительство по отношению к этому институту. Изучение этой темы позволяет проводить параллели не только с другими институтами губернской власти того времени, но и с современными ветвями местной административной власти.