Анотація: Монографію підготував колектив науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. Необхідність модернізації соціальної політики з урахуванням регіонального аспекту обумовлена існуванням значного дисбалансу соціально-економічного розвитку за територіальною ознакою, формуванням осередків підвищеної вразливості населення України. Наукове осмислення тенденцій регіонального людського розвитку, диспропорцій рівня та якості життя, стану функціонування системи державних соціальних стандартів і гарантій, встановлення й аналіз основних закономірностей дали змогу запропонувати окремі підходи до модернізації інструментарію розробки та реалізації соціальної політики. Запропоновано методологію типологізації регіонів за детермінантами людського розвитку, доведено можливість застосування теорії просторового розвитку для цілей реалізації соціальної політики на регіональному і субрегіональному рівнях. Запропоновано нові підходи до оцінки територіальної диспропорційності рівня та якості життя населення для обґрунтування напрямів соціальної політики в умовах децентралізації. Розроблено пропозиції щодо необхідних змін у системі державних соціальних стандартів і гарантій, підходи до оцінювання соціально-економічних наслідків таких змін. Висвітлені питання інформаційного забезпечення оцінки впливу заходів соціальної політики на соціально-економічний розвиток регіонів.

Аудиторія: Монографія розрахована на фахівців у галузі демографії, соціальної економіки і соціальної політики, працівників державного управління, викладачів, аспірантів, студентів економічних та інших гуманітарних спеціальностей

Анотація (іншою мовою): Монографию подготовил коллектив ученых Института демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи НАН Украины. Необходимость модернизации социальной политики с учетом регионального аспекта обусловлена существованием значительного дисбаланса социально-экономического развития по территориальному признаку, формированием очагов повышенной уязвимости населения Украины. Научное осмысление тенденций регионального человеческого развития, диспропорций уровня и качества жизни, состояния функционирования системы государственных социальных стандартов и гарантий, установления и анализ основных закономерностей позволили предложить отдельные подходы к модернизации инструментария разработки и реализации социальной политики. Предложена методология типологизации регионов по детерминантам человеческого развития, доказана возможность применения теории пространственного развития для целей реализации социальной политики на региональном и субрегиональном уровнях. Предложены новые подходы к оценке территориальной диспропорции уровня и качества жизни населения для обоснования направлений социальной политики в условиях децентрализации. Разработаны предложения по необходимым изменениям в системе государственных социальных стандартов и гарантий, подходы к оценке социально-экономических последствий таких изменений. Освещены вопросы информационного обеспечения оценки влияния мер социальной политики на социально-экономическое развитие регионов.