Анотація: У монографії комплексно досліджено гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX — початку XX століття. Виявлено причини його формування, простежено особливості зображення топосу Гуцульщини у прозовій творчості І. Франка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Марка Черемшини, Г. Хоткевича, Д. Харов’юка і П. Шекерика-Доникова. Вперше в українському літературознавстві виокремлено критерії, що дають змогу з’ясувати приналежність художнього твору до цієї структури, а також сформовано наукове визначення поняття «гуцульський текст». Здійснено грунтовний аналіз його основних проблемно-тематичних блоків, з’ясовано основні мотиви та художні коди. Встановлено, що в гуцульському тексті, до творення якого кожен із письменників долучався через особисте, втілено авторське суб’єктивне бачення гуцульського буття як культурного феномену, а також подано об’єктивну візію тогочасних історичних та суспільно-побутових реалій краю.

Аудиторія: Монографія буде корисною для всіх, хто цікавиться становленням і розвитком локальних регіональних текстів в українській літературі, а також для тих, хто бажає глибше пізнати багатогранний світ художнього слова про Гуцульщину.

Анотація (іншою мовою): В монографии комплексно исследован гуцульский текст в украинской художественной прозе конца XIX — начала XX века. Выявлены причины его формирования, прослежены особенности изображения топоса Гуцульщины в прозаическом творчестве И. Франко, О. Кобылянской, М. Коцюбинского, Марка Черемшины, Г. Хоткевича, Д. Харовьюка и П. Шекерика-Доникова. Впервые в украинском литературоведении выделены критерии, позволяющие выяснить принадлежность художественного произведения к этой структуре, а также сформировано научное определение понятия «гуцульский текст». Осуществлен основательный анализ его основных проблемно-тематических блоков, выяснены основные мотивы и художественные коды. Установлено, что в гуцульском тексте, к созданию которого каждый из писателей приобщался через личностное отношение, воплощено авторское субъективное видение гуцульского бытия как культурного феномена, а также представлено объективное видение исторических и общественно-бытовых реалий края того времени.