Публікації, в яких представлені результати проекту |
112 Особенности морфогенетического развития вирулентных мутантов єрвиниофага ZF40 |
Автори: | Король Н.А., Романюк Л.В., Остапчук А.Н., Иваница Т.В., Кушкина А.И., Товкач Ф.И. | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2011,
,російська |
112 Полипептидный состав и HPLC-хроматография вирионов мутантов фага ZF40 |
Автори: | Остапчук А.Н., Король Н.А., Романюк Л.В., Товкач Ф.И | |
Реферат: | Изучение полипептидного состава вирулентных вариантов эрвиниофага ZF40с5/5 и ZF40-421 показало, что в состав вирионов входят не менее 10 структурных белков с молекулярными массами от 16.9 до 96.5 кДа. К группе мажорных отнесены три полипептида с молекулярными массами 39.2, 33.1,18.5 кДа, которые соотносятся с полипептидами головки, чехла футляра и стержня хвостового отростка соответственно. Доказано, что белковый состав этих фагов одинаков, так как процентное соотношение всех полипептидов стремится к 1.0. Для полипептидного профиля изогенного варианта фага ZF40-421, полученного на EccRC5297, характерно иное соотношение мажорных белков. Эти различия сказываются на строении прокапсидов, чем и объясняется низкая стабильность и жизнеспособность данного
варианта.
В работе впервые показана возможность применения НРLC-хроматографии для изучения нативных фаговых частиц и их структурных компонентов. | |
Ключові слова: | Erwinia carotovora, бактеріофаг ZF40, фагові мутанти, поліпептиди віріонів, HPLC-хроматографія. | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2011,
,російська |
112 Хроматографические профили и электронная микроскопия вирусоподобных частиц (VLP) Erwinia carotovora subsp. carotovora |
Автори: | Иваница Т.В., Крылова К.Д., Сергеева Ж.Ю., Товкач Ф.И. | |
Реферат: | Неполные или дефектные бактериофаги Erwinia carotovora subsp. carotovora (Есс) представляют собой набор отдельных вирусоподобных частиц (VLP), из которых формируется вирион: фаговые хвостовые отростки, капсидные образования и базальные пластины. Кроме того, индуцированные лизаты Есс могут содержать и другие типы VLP: отдельные стержни и чехлы, полистержни и поличехлы. Для анализа всего набора частиц предложен хроматографический анализ на волокнистой ДЕАЕ целлюлозе 23 SS c последующей электронной микроскопией VLP. Установлено, что хроматографические профили VLP, которые способны убивать чувствительные бактерии, являются уникальными и консервативными
признаками полилизогенных штаммов E. carotovora. Однако в случае изогенных штаммов они полностью совпадают. При использовании определенного набора индикаторных штаммов VLP-профили могут характеризовать не только дефектную, но и истинную лизогению эрвиний. Электронномикроскопические исследования показали, что при одинаковых VLP-профилях двух изогенных штаммов количество и типы фаговых частиц могут существенно отличаться. В индуцированном лизате Есс 48А-7/4b удалось обнаружить не только избыток фаговых базальных пластинок, но и новый тип фаговых хвостовых от-
ростков. Так как в этом штамме других изменений, кроме транспозиции Tn9 в криптическую плазмиду рСА25, не произошло, можно предположить, что эта небольшая экстрахромосома существенно влияет на репликацию бактериальной ДНК и соответственно на общую динамику хромосомы E. carotovora. | |
Ключові слова: | Erwinia carotovora, дефектна полілізогенія, вірусоподібні частки, хроматографія, електронна мікроскопія. | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2011,
,російська |
112 Довгострокове зберігання нестабільних бактеріофагів ентеробактерій |
Автори: | Товкач Ф.И., ЖуминскаяА.И., КушкинаА.И. | |
Реферат: | Бактеріофаги є невід`ємними компонентами бактеріальних спільнот. Крімтого, вони мають важливе практичне значення і використовуються в різнихсферах. Тому зберігання фагових колекцій та фагоспецифічних бактеріальних штамів є актуальним завданням для біологів. Проблеми, які виникають придовгостроковому зберіганні фагів, все ще повністю не вирішені. Складності пов`язані, головним чином, зі структурною нестабільністю віріонів та прискореною генетичною мінливістю фагових геномів як in vivo, так і in vitro. В запропонованій роботі представлено результати десятирічних спостережень за структурною цілісністю нестабільних бактеріофагів. Запропоновано метод для їх довгострокового зберігання, який полягає в оптимізації буферної системи STMG (200 мM NaCl, 10 мM Tris-HCl, pH 7.4, 1 мM MgCl2, 100 мкг/млжелатину) [Serwer P., Pichler M.E. Electrophoresis of bacteroiphage T7 capsids in agarose gels//
J.Virol. – 1978. – V.28, N3. – P.917-928] за рахунок збільшення концентрації желатину або його заміщення
на фікол в концентрації 2 – 6 % та збільшення кількості іонів Mg2+ до 10 мМ. Запропонований склад буфера дозволив зберегти структурнуцілісність нестабільних фагових віріонів під час їх довгострокового зберігання. | |
Ключові слова: | Бактеріофаги, довгостроковезберігання, структурнанестабільність, желатин, фікол | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2012,
,англійська |
112 Новий підхід для ідентифікації структурних білків фагового віріона |
Автори: | Король Н.А, Товкач Ф.І. | |
Реферат: | Здатність фагових структурних поліпептидів до пост-трансляційної модифікації надзвичайно ускладнює співвіднесення даних сиквенсу генома з реальними структурними білками віріона. Дана стаття описує альтернативний модельний метод для отримання окремих структурних компонентів віріона та ідентифікації їх основних поліпептидів за допомогою двохстадійної хроматографії.
Препарати часток бактеріофага T4D, амбер-мутанта T4D23(amH11) та його хвостових відростків Т4 були очищені, сконцентровані та розділені шляхом іонообмінної хроматографії на колонці з DEAE-целюлозою. Пікова фракція, що містила окремі хвостові відростки, була в подальшому піддана гель-фільтрації, що дозволило розділити структурні компоненти за розміром. Даний метод довів свою ефективність, не призводячи при цьому до втрати більшості біологічного матеріалу і не змінюючи основних характеристик нативного фага.
Отримані результати також показали: накопичення окремих хвостових відростків при репродукції амбер-мутанта T4D23(amH11) на пермісивному хазяїні E. coli CR63, є результатом зміни умов розмноження. Таким чином, здатність бактеріофагів утворювати надлишок структурних частин віріона в ході розмноження на нетрадиційних хазяїнах створює альтернативний шлях для отримання висококонцентрованих препаратів цих компонентів з метою подальшого аналізу їх основних білків і визначення генів,
що відповідають за їх синтез. | |
Ключові слова: | Бактеріофаг T4, амбер-мутант, компоненти віріона, іонообмінна і гель-фільтраційна хроматографія, поліпептиди. | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2013,
,англійська |
Конференції, семінари, читання, на яких представлені результати проекту |
|
112 4.2. Фізико-хімічні основи синтезу та формування властивостей наноматеріалів медичного призначення Мета:Одержання біологічних просторово-структурованих наночасток фагової природи типу прокапсидів і мініпрокапсидів, що мають розміри від 20 до 100 нм та не містять інформаційних молекул нуклеїнових кислот Очікувані результати:Випуск нового виду продукції: матеріалів Етап 1:Здійснення кількісної оцінки природних фагових популяцій на наявність в їх складі аберантних біологічних наноструктур типу прокапсидів та мініпрокапсидів, які не містять молекул ДНК і РНК Етап 2:Одержання та аналіз фагових мутантів, які при абортивних інфекціях синтезують максимальну кількість прокапсидних наноструктур Етап 3:Стандартизація умов одержання, очистки і зберігання фагових прокапсидів Етап 4:Біофізичні, біохімічні і молекулярно-біологічні параметри фагових прокапсидів Етап 5:Визначення впливу ікосаедричних фагових прокапсидних наноструктур на імунну систему макроорганізму зокрема на В- і Т-лімоцити експериментальних тварин
|