Публікації, в яких представлені результати проекту |
101 Фізично детектовані нанокомпозити на основі олігопероксидів для цільової доставки, візуалізації і обробки клітин. |
Автори: | О. Заіченко, Н. Мітіна, О. Шевчук, О. Шаповал, Н. Бойко, Р. Білий, Р. Стойка, А. Волошиновський, Д. Хорак | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | олігопероксидні поверхнево-активні речовини, олігоелектроліти, системи доставки ліків і генів, фізично детектовані нанокомпозити, біокон'югати, цільова доставка, мічення і візуалізація | |
Видання: | AIP Conference Proceedings | | | 2010,
178-182,англійська |
101 Іммобілізація доксорубіцину на олігоелектролітному полімерному носії ВЕП-ГМА-ПЕГ підвищує швидкість надходження цього протипухлинного препарату в ракові клітини та ефективність його цитотоксичної дії |
Автори: | Ю. В. Сеньків, А. Р. Рябцева, П. Хеффетер, Н. М. Бойко, Є. А. Шляхтіна, Н. Є. Мітіна, В. Бергер, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка | |
Реферат: | Застосування спеціальних носіїв для доставки лікарських препаратів у клітини- мішені може допомогти подолати цілу низку проблем, що виникають при лікуванні тяжких захворювань, у першу чергу ракових. Це – негативні наслідки неспецифічного впливу ліків на здорові клітини організму, низька чутливість ракових клітин до деяких протипухлинних препаратів, використаних у нетоксичній для організму дозі, резистентність клітин злоякісних пухлин до хіміотерапевтичних чинників і резистентність патогенних мікроорганізмів до антибіотиків. У даній роботі було досліджено ефективність застосування нової нанорозмірної системи доставки ліків у клітини пухлин, як чутливих, так і резистентних до дії протипухлинних препаратів, зокрема доксорубіцину. Для цього використовували модифікований поліетиленгліколем полімерний носій ВЕП-ГМА, синтезований на кафедрі органічної хімії Національного університету „Львівська Політехніка”. Показано, що доксорубіцин, іммобілізований на такому носії, значно сильніше, ніж вільний доксорубіцин, пригнічує проліферацію клітин лінії А549 карциноми легені людини, лінії HCT116 колоректальної карциноми людини, лінії MCF-7 та її резистентної до доксорубіцину сублінії MCF-7/ADR карциноми молочної залози людини. Необхідно підкреслити, що застосування полімерного носія ВЕП-ГМА-ПЕГ дало змогу знизити діючу дозу доксорубіцину щонайменше у 10 разів зі збереженням антинеопластичного ефекту цього препарату, що передбачає суттєве зменшення негативних побічних ефектів такої хіміотерапії. Встановлено пришвидшене поглинання пухлинними клітинами доксорубіцину у складі транспортного комплексу з носієм, порівняно з поглинанням його вільної форми. Показано, що макропіноцитоз чи ендоцитоз не задіяні у поглинанні клітинами таких комплексів доксорубіцину з полімерним носієм. Проводяться роботи з подальшого вдосконалення створеного нанорозмірного полімерного носія шляхом його додаткової функціоналізації з метою підвищення адресності його дії на пухлинні клітини in vitro та in vivo. | |
Ключові слова: | нанорозмірні полімерні носії ліків, доксорубіцин, клітини пухлин людини, резистентність клітин до ліків | |
Видання: | Біологічні Студії / Studia Biologica | | | 2012,
5-16,українська |
101 Структурні та колоїдно-хімічні характеристики нанорозмірних систем доставки ліків на основі пегельованих гребенеподібних носіїв |
Автори: | A. Рябцева, Н. Мітіна, Н. Бойко, С. Гарасевич, І. Янчук, Р. Стойка, О. Слободянюк, А. Заіченко | |
Реферат: | Синтезовані нові гребенеподібні полімерні
та олігомерні носії лікарських засобів, що поєднують основний
ланцюг – кополімер 2-трет-бутилперокси-2-метил-5-гексен-3-
іну (ВЕП) та гліцидил метакрилату (ГМА) – та бічні ланцюги
поліетиленгліколю різної довжини. Розроблені нанорозмірні
системи доставки, що містять кон’югати водорозчинного
протиракового препарату Доксорубіцину. Структури кополі-
мерів та їх кон’югатів з лікарською речовиною були
підтверджені за допомогою ІЧ-спектроскопії. Структурні та
колоїдно-хімічні властивості водних систем доставки ліків
вивчені за допомогою фотолюмінісцентної (ФЛ)-, УФ-
спектроскопії, вимірювання поверхневого натягу та ди-
намічного світлорозсіювання. Запропонована схема
іммобілізації доксорубіцину на синтезованих пегельованих
полімерних носіях. | |
Ключові слова: | полімерні носії, системи доставки ліків, протиракові препарати | |
Видання: | Chemistry & Chemical Technology | | | 2012,
291–295,англійська |
101 Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітами і плазмідною ДНК |
Автори: | Фінюк Н.C., Вітак Т.Я., Мітіна Н.Є., Заіченко О.С., Стойка Р.С. | |
Реферат: | Досліджено утворення інтерполіелектролітних комплексів поліплексів) плазмідної ДНК з новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітними носіями із застосуванням методу визначення затримки ДНК під час електрофорезу в гелі агарози. Встановлено оптимальні умови для утворення таких поліплексів: концентрація поліамфолітних носіїв 0,1–0,003%, рН 7,4, 20 хв, 24 °С.
Показано, що поліамфоліт із кватернізованими аміновмісними бічними ланцюгами утворює найбільш стабільні поліплекси з плазмідною ДНК. Асоціація та вивільнення ДНК із комплексу
з поліамфолітними носіями не спричинює її структурних змін, натомість ці носії захищають ДНК від розщеплення нуклеазами. Отже, нові поверхнево-активні гребенеподібні поліамфоліти
є перспективними носіями для доставлення ДНК у реципієнтні клітини. | |
Ключові слова: | плазмідна ДНК, поліамфолітні носії, стабільність поліплексів, електрофорез ДНК | |
Видання: | Біотехнологія | | | 2012,
,українська |
101 Новітній метод генетичної трансформації клітин дріжджів з використанням олігоелектролітних полімерних нанорозмірних носіїв |
Автори: | Є. Філяк, Н. Фінюк, Н. Мітіна, О. Білик, В. Тіторенко, О. Гриджук, О. Заіченко, Р. Стойка | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | генетична трансформація, дріжджі, доставка генів, нанорозмірні системи, гребенеподібні олігоелектролітні полімери | |
Видання: | | | | 2013,
35–43,англійська |
101 Біофізичне дослідження нових, на основі олігоелектролітів, невірусних систем доставки генів у клітини ссавців |
Автори: | С.З. Фіцен, З. Гулер, Н. Мітіна, Н. Фінюк, Р. Стойка, О. Заіченко, С.Е. Цейлан | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | доставка генів, нанобіотехнологія, трансфекція, невірусний вектор, полімерний вектор | |
Видання: | | | | 2013,
193–204,англійська |
101 Підсилена цитотоксичность протиракового лікарського засобу, доставленого за допомогою нового нанорозмірного полімерного носія |
Автори: | Р. Стойка, Н. Бойко, Ю. Сеньків, Є. Шляхтіна, Р. Панчук, Н. Фінюк, Є. Філяк, Р. Білий, Ю. Кіт, Н. Скорохід, О. Ключівська, О. Заіченко, Н. Мітіна, А. Рябцева | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | | |
Видання: | | | | 2013,
012038,англійська |
101 Дія вільного та зв’язаного з полімерним носієм доксорубіцину на клітини лінії нст116 колоректальної карциноми людини |
Автори: | Ю. В. Сеньків, П. Геффетер, А. О. Рябцева, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, В. Бергер, Р. С. Стойка | |
Реферат: | Створення стабільних функціоналізованих нанорозмірних композитів для доставки ліків у різні
типи клітин-мішеней є актуальною проблемою сучасної фармацевтики. Метою роботи було порівняти
антинеопластичну дію вільного доксорубіцину і його комплексу з новим нанорозмірним полімерним носієм
на клітини лінії нСт116 колоректальної карциноми людини. Встановлено, що доставка у ці клітини
доксорубіцину нанорозмірним носієм, створеним на основі полі(5-(трет-бутилперокси)-5-метил-1-
гексен-3-ін-ко-гліцидил метакрилат)-графт-поліетиленгліколь (полі(ВеП-ГМА)-графт-ПеГ), де
ВеП – 5-(трет-бутилперокси)-5-метил-1-гексен-3-ін, ГМА – гліцидил метакрилат і графт-ПеГ –
графт-поліетиленгліколь відповідно, і додатково функціоналізованим фосфатидилхоліном, забезпечує
ефективне пригнічення росту клітин у концентрації, яка приблизно в 10 разів нижча за концентрацію
вільного доксорубіцину, необхідну для досягнення такого самого інгібувального ефекту. У роботі пока-
зано, що доксорубіцин, доставлений цим носієм, додатково функціоналізованим фосфатидилхоліном,
інтенсивніше розщеплює репараційний ензим PARP (Poly[ADP-ribose] polymerase) і істотніше затримує
ділення клітин у фазі G2/M клітинного циклу, ніж вільний доксорубіцин. При цьому сам носій не
виявляє токсичної дії на досліджувані пухлинні клітини і не спричинює затримки їхнього клітинного
циклу. Важливо також зазначити, що наявність делеції за обома алелями гену протеїну р53 у пухлин-
них клітинах-мішенях не перешкоджає антинеопластичній дії на них доксорубіцину, іммобілізованого
на полімерному носії. це свідчить про наявність р53-незалежних регуляторних шляхів дії цього ком-
плексного протипухлинного чинника. Отже, новий нанорозмірний носій, створений на основі полі(ВеП-
ГМА)-графт-ПеГ і додатково функціоналізований фосфатидилхоліном, є перспективним засобом для
доставки лікарських препаратів у клітини людини. | |
Ключові слова: | клітини колоректальної карциноми людини, доксорубіцин, нанорозмірний полімерний носій ліків, клітинний цикл, PARP, апоптоз | |
Видання: | Український біохімічний журнал | | | 2013,
33–44,українська |
101 Дія доксорубіцину, доставленого в пухлинні клітини in vitro та in vivo новим нанорозмірним функціональним олігоелектролітним носієм |
Автори: | Н.М. Бойко, Ю.В. Сеньків, Є.А. Шляхтіна, О.Ю. Ключівська, Н. Скорохід, Н.Є. Мітіна, Т.В. Скорохода, М.M. Москвін, О.С. Заіченко, Р.С. Стойка | |
Реферат: | Одним із головних завдань сучасної біофармацевтики є розроблення нових нанорозмірних носіїв
з низькою токсичністю, заданим розміром, регульованим відгуком на локальні та віддалені впливи,
можливостями візуалізації дії ліків і результатів діагностики. У цій роботі використовували новий оліго-
мерний носій ВА-МАНГ-МП для доставлення протипухлинного препарату доксорубіцину в пухлинні клі-
тини різних ліній. Синтезований олігомерний носій було додатково функціоналізовано фосфатидилхолі-
ном. Показано, що таке доставлення доксорубіцину до клітин-мішеней дає змогу знизити його діючу
цитотоксичну дозу в 10 разів порівняно з дозоювільного доксорубіцину за збереження однакового за рівнем
антинеопластичного ефекту. Цей дозовий ефект було продемонстровано як in vitro на різних пухлинних
клітинах ссавців, так й in vivo на мишах з експериментальною лімфомою NK/Ly. Дія іммобілізованого
доксорубіцину супроводжувалась інтенсивнішим, ніж за дії вільного доксорубіцину, утворенням вези-
кулнаповерхніклітин-мішенейinvitro та міжнуклеосомноюфрагментацієюїхньої ДНК, а також вищою
часткою мертвих клітин в асцитній рідині мишей із лімфомою NK/Ly, яким уводили препарат.
Отже, синтезований нанорозмірний носій на основі олігоелектролітів є перспективною системою для
доставлення протипухлинних препаратів у клітини-мішені. | |
Ключові слова: | доставлення доксорубіцину, пухлинні клітини, олігоелектроліти,
нанорозмірні частинки | |
Видання: | Biotechnologia Acta | | | 2013,
53–62,українська |
101 Оцінка цитотоксичної і мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені |
Автори: | Н. C. Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка | |
Реферат: | Створення нових наноматеріалів і бурхливий розвиток нанотехнологій зумовлюють не лише значні досягнення у сфері медицини, у різних галузях промислoвості й точних технологій, але й небажані наслідки для здоров’я людини і навколишнього середовища. Нами досліджено токсичність за умов in vitro і мутагенну
активність новосинтезованих поліамфолітних носіїв типу БГ-2, які плануються для
використання як носії нуклеїнових кислот у клітини-мішені. Встановлено, що поліамфолітні носії з ряду БГ-2 у концентрації менше 0,01% не чинять цитотоксичного
впливу на клітини ссавців. Не виявлено також їхньої здатності індукувати генні
мутації у тесті Еймса. За відсутності метаболічної активації в клітинах-мішенях досліджувані носії не мали генотоксичного впливу. Додавання мікросомальної фракції печінки щура не супроводжувалося мутагенним ефектом носіїв щодо штамів
ТА98 і ТА100 Salmonella typhimurium. Це свідчить про безпечність використання
новосинтезованих поліамфолітних носіїв із ряду БГ-2 як засобів для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені. | |
Ключові слова: | поліамфолітні носії нуклеїнових кислот, цитотоксичність,
мутагенність, тест Еймса | |
Видання: | Біологічні Студії / Studia Biologica | | | 2013,
15-26,українська |
101 Підвищена протиракова активність і обхід механізмів резистентності за допомогою нових полімерних фосфоліпідних наноносіїв доксорубіцину |
Автори: | Ю. Сеньків, А. Рябцева, П. Хефетер, Н. Бойко, С.Р. Ковол, У. Юнгвіт, Є. Шляхтіна, С.Г. Гарасевич, Н. Мітіна, В. Бергер, О. Заіченко, Р. Стойка | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | терапія раку, доксорубіцин, доставка ліків, резистентність до ліків, наноносії | |
Видання: | | | | 2014,
1369-1381,англійська |
101 Модифікація наночастинками підвищує активність (пре)клінічного протиракового комплексу рутенію KP1019 |
Автори: | П. Хефетер, А. Рябцева, Ю. Сеньків, С.Р. Ковол, В. Кернер, У. Юнгвіт, Н. Мітіна, Б.К. Кеплер, Т. Константінова, І. Янчук, Р. Стойка, О. Заиченко, В. Бергер | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | протиракова терапія раку, індукція клітинної смірті, доставка ліків, наноносії, рутеній | |
Видання: | | | | 2014,
877-884,англійська |
101 Синтез нових поліетиленглікольвмісних носіїв для доставки лікарських засобів |
Автори: | А. Рябцева, Н. Мітіна, Н. Бойко, З. Надашкевич, Р. Стойка, О. Заіченко | |
Реферат: | Подано результати досліджень цілеспрямованого синтезу нових поліетиленглікольвмісних олігомерних носіїв, а також їхніх властивостей хемічними та фізико-хемічними методами. Описано можливість отримання нанорозмірних водних
систем кон’югатів нових олігомерних носіїв з протипухлинними речовинами.
Ключові слова: полімерні носії, олігопероксиди, ПЕГілювання, системи доставки
лікарських препаратів. | |
Ключові слова: | полімерні носії, олігопероксиди, ПЕГілювання, системи доставки
лікарських препаратів | |
Видання: | Праці Наукового товариства ім. Шевченка. | | | 2011,
19-27,українська |
101 Поліетиленглікольвмісні олігомерні носії та нанорозмірні системи доставки антимікробних речовин на їх основі |
Автори: | А. Рябцева, Ю. Остапчук, Н. Мітіна, М. Москвін, Н. Бойко, Р. Стойка, О. Заіченко | |
Реферат: | Подано результати досліджень цілеспрямованого синтезу нових поліетилен¬глікольвмісних олігомерних носіїв, а також їхня властивостей хімічними та фізико-хімічними методами. Показана можливість отримання нанорозмірних водних систем кон’югатів нових олігомерних носіїв з антимікробними речовинами. | |
Ключові слова: | полімерні носії, олігопероксиди, ПЕГілювання, системи доставки лікарських препаратів | |
Видання: | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, Хімія, технологія речовин та їх застосування. | | | 2011,
367-373,українська |
101 Наноразмерные системы доставки антимикробных и противоопухолевых препаратов на основе новых ПЭГ-содержащих олигомерных носителей |
Автори: | А.А. Рябцева, Н.Е. Митина, Н.Н. Бойко, Р.С. Стойка, А.С. Заиченко | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | | |
Видання: | Пластмассы со специальными свойствами. Сборник научных трудов. | | | 2011,
121-122,російська |
101 Нові просторовозшиті поліелектролітні мікрогелі з пероксидними та карбоксильними групами для люмінесцентного мічення ракових клітин |
Автори: | М.М. Москвін, С.Б. Навроцький, П.Г. Дога, Н.Є. Мітіна, Р.С. Панчук, С.Б. Мешкова, Р.С. Стойка, О.С. Заіченко | |
Реферат: | Синтезовані поліелектролітні реакційно здатні мікрогелі, які містять дитретинні пероксидні фрагменти ти карбоксильні групи. Визначені залежності кінетики синтезу та властивостей мікрогелів від складу вихідної пономерної суміші, конверсії та полярності розчинника. Показано здатність пероксидних груп мікрогелів до ініціювання прищеплювальної полімеризації у водному і органічному середовищах. Частинки мікрогелів із сорбованим в порах люмінесцентним комплексом Європію були застосовані для мічення ракових клітин. | |
Ключові слова: | | |
Видання: | Питання хімії і хімічної технології | | | 2013,
53-57,українська |
Конференції, семінари, читання, на яких представлені результати проекту |
|
101 Виконавець:Інститут біології клітини, Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології, Секція хімічних і біологічних наук 4.1. Біосумісні наноструктуровані матеріали: взаємодія з біологічними системами, безпека використання,засоби та методи керованої доставки Мета:Розробити фізико-хімічні основи капсулювання фізіологічно активних, в тому числі, люмінесцентних, речовин в полімерних нанокомпозитах з реакційною функціональною оболонкою методом міні-емульсійної полімеризації за участю поверхнево активних мономерів та багатоцентрових ініціаторів та дослідити механізмів їх дії на клітинному та молекулярному рівнях. Очікувані результати:Випуск нового виду продукції: матеріалів Етап 1:Одержання нових нанорозмірних полімерних композитів шляхом використання ненасичених сурфактантів на основі олігопероксидів для багатоступеневої водної затравочної полімеризації; інкапсуляція in situ флуоресцеїну у синтезовані нанокомпозити із забезпеченням захисту від витікання флуорофору із цих НК. Етап 2:Використання одержаних нанокомпозитів для доставки лікарських препаратів у пухлинні клітини тварин і людини за умов in vitro; порівняння молекулярних механізмів дії цих препаратів за умов їх доставки у вільному стані та у комплексі із новосинтезованими НК. Етап 3:Дослідження механізмів інтерналізації одержаних нанокомпозитів у злоякісні клітини, впливу НК на клітинний цикл та інтенсивність індукції сигнальних механізмів апоптозу у злоякісних клітинах ссавців з використанням Вестерн-блот аналізу, флуоресцентної мікроскопії, проточної цитофлуори-метрії. Етап 4:Комплексування нуклеїнових кислот (плазмідна ДНК і siRNA) зі створеними нанокомпозитами завдяки особливостям структури цих нанокомпозитів; такі біофункціоналізовані нанокомпозити будуть використані для генетичної модифікації різних типів клітин-мішеней (бактерії, дріжджі, клітин тварин і людини). Етап 5:Використання одержаних нанокомпозитів для доставки лікарських препаратів (зокрема доксорубіцину) у пухлинні клітини експерименталь-них тварин; порівняння молекулярних механізмів дії цих препаратів за умов їх доставки у вільному стані та у комплексі із новосинтезованими нанокомпозитами.
|