Лектор – кандидат фізико-математичних наук А.Ю. Шевченко (Базовий координаційний центр Українського національного гріду).
Центри колективного користування приладами НАН України є прообразом дослідницьких інфраструктур Європи. Проект MERIL-2, який завершився в серпні 2019 року, створив каталог з 1024 дослідницьких інфраструктур та 2964 центрів обладнання, що розташовані у 755 організаціях Європи, відкриті для доступу та охоплюють всі наукові дисципліни, включно з соціальними та гуманітарними науками. На основі цих інфраструктур Єврокомісія та Рада Європейського союзу формує кожні 2 роки великі Європейські дослідницькі інфраструктури, які охоплюють не менше 60 % досліджень, що проводяться в Європейському дослідницькому просторі.
Європейські дослідницькі інфраструктури як спільні партнерства країн Європи стали найбільшим успіхом в розвитку Європейського дослідницького простору. Вони надихнули розробити 44 партнерства, що засновані на місії, які увійдуть в нову рамкову програму Горизонт Європи. Європейські та глобальні дослідницькі інфраструктури стали новим викликом оскільки призвели до експоненціального зростання дослідницьких даних, а отже до необхідності їх зберігання та використання для різних галузей досліджень в майбутньому. Таке зростання даних та новий поштовх до цифровізації суспільства в останні 5 років призвів до прийняття в ЄС парадигми Відкритої науки та її основного інструменту Європейської хмари відкритої науки.
Успіх ЦЕРНу у відкритті Бозона Хіггса за допомогою створених та використаних нових технологій веб сервісу і розподіленої грід інфраструктури, інноваційних технологічних розробок, що знайшли застосування в промисловості, а також масового співробітництва вчених, що розташовані в різних куточках світу і простих громадян, які надавали власні ресурси (Desktop Grid) і приймали участь в розробці нових підходів для обробки експериментальних даних на основі методів машинного навчання, стало поштовхом до розробки ідеї формування відкритих інноваційних екосистем при дослідницьких інфраструктурах. Ці екосистеми основані на співробітництві науки, бізнесу, державних структур та громадянського суспільства.
Україна, науковий потенціал якої постійно зменшується за відсутності попиту з боку промисловості та не має достатньо ресурсів для самостійного інноваційного розвитку, може отримати значні можливості для розвитку науки від активізації співробітництва українських вчених з європейськими дослідницькими інфраструктурами та використання інструментів Відкритої науки, а також від участі у глобальних відкритих інноваційних екосистемах, що можуть формуватися при дослідницьких інфраструктурах.
Для участі у лекції необхідно зареєструватися за лінком, щоб отримати запрошення для участі в Zoom meeting.
Реєстрація Докладніша інформація За інформацією Київського академічного університету