У Національному ботанічному саду (НБС) імені М.М. Гришка НАН України добігає кінця цвітіння айстр і вже розпочалося цвітіння хризантем та інших рослин. Аби помилуватися квітковим різнобарв’ям і надихатися приємними осінніми ароматами – відвідайте ділянку «Пори року», розташовану всього в кількох хвилинах від центрального входу до Саду.
Хризантема садова (Chrysanthemum x hortorum Bailey, родина Айстрових (Asteraceae Dum)) – трав’янистий багаторічник із потовщеними кореневищами, які дають столоноподібні підземні пагони. Стебла – прямостоячі, 25–125 см заввишки, інколи сильно розгалужені, сильно облистяні. Листки мають специфічний запах. Суцвіття – кошик, складається з багатьох язичкових і трубчастих квіточок. Хризантему розмножують живцюванням і поділом кореневищ.
Перші сорти хризантеми садової (всього – 27 сортів) було завезено до Саду з Німеччини в січні 1947 року. Наразі колекція цих рослин у НБС імені М.М. Гришка НАН України налічує понад 300 культиварів.
На експозиційній ділянці «Пори року» експонується 150 сортів вітчизняної та іноземної селекції, а також 50 селекційних номерів Саду. Вітчизняні сорти пристосовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, вони більш зимостійкі, мають високий коефіцієнт вегетативного розмноження. У колекції представлено різноманіття сортів за забарвленням і формою суцвіття, строками цвітіння та габітусом рослин.
Крім згаданих рослин, усе ще рясно квітують жоржини…
І це неймовірне видовище краще побачити на власні очі. Сад запрошує у гості!
…завершують цвітіння айстри.
А тим часом на ділянці «Французький город» уже достигають овочеві культури…
Французький город належить до регулярного типу облаштування простору. Форми окремих грядок – прості геометричні фігури. Періодичні повторення цих фігур через рівні інтервали доріжок створює малюнок-орнамент – строгий (у загальних прямокутних межах) або центрально-симетричний (складається з кола і променів-трапецій). Для заповнення грядок характерне поєднання «красивого, корисного та їстівного».
|
|
|
|
Згадки про спільне вирощування овочевих культур із квітниково-декоративними та лікарськими зустрічаються з епохи Карла Великого. За часів правління Людовика IV – завдяки зусиллям його садівника Жана-Батиста ла Кантіні – відбувся справжній прорив у декоративному огородництві. Ла Кантіні вивів чимало нових сортів овочів, особливо вдало розташував їх поміж пряних, лікарських, ягідних і плодових рослин – і город замку Віландрі став для гостей короля значно цікавішим, ніж звичайний сад. У письмових джерелах згадуються такі городні культури, що вирощувалися на середньовічних городах: селера, капуста, буряк листковий, ріпа, горох, боби, часник, цибуля, кавун, петрушка, спаржа, шпинат, щавель, артишок, цикорій салатний, портулак, крес-салат, гірчиця, пастернак, мак, огірки, диня, морква, кріп, фенхель, майоран, кмин, естрагон, коріандр.
Сучасний «Французький город» – це гра кольору й форми у групах росли, вдало підібрані бордюри, витончені деталі, арки, вазони з квітами, підсвічування ліхтарями.
Більше світлин – у фотоальбомі на Facebook-сторінці Академії.
За інформацією НБС імені М.М. Гришка НАН України
Фото: Пресслужба НАН України