4 листопада 2017 року міжнародний громадсько-політичний тижневик «Дзеркало тижня» (№41 (337), 4–10 листопада 2017 року) опублікував статтю «Який Фенікс народиться зі згарища світової гібридної війни?» авторства першого віце-президента НАН України академіка Володимира Горбуліна.
Як наголошує вчений, нині гостро відчувається брак осмислення нового світового феномену, який отримав назву гібридної війни. За словами В. Горбуліна, переважна більшість наявних аналітичних матеріалів за цією темою не виходять за межі ретроспективних досліджень, тоді як нагальною є потреба прогнозування розвитку геостратегічної ситуації у світі.
Особливо важливо заповнювати цю прогалину з огляду на той факт, що світовий порядок, котрий існував до 2014 року (тобто до початку збройної агресії проти України на Сході й анексії Росією Криму), більше не існує і, отже, все, що його характеризувало (а саме – міжнародна стабільність, міжнародне право, звичні системи геополітичних координат і геоекономічних відносин тощо) уже відійшло або от-от відійде в минуле, а status quo неможливо відновити.
ЄС, НАТО й інші західні інтеграційні союзи, які успішно протистояли викликам свого часу, нині значно втратили в ефективності й поки що не демонструють достатньо адекватного розуміння особливостей і загроз, перед якими постали в реаліях, що змінилися, – переконаний автор: «… демократичний світ, який ми всі знаємо, сам став багато в чому продуктом… холодної війни – він формувався під захистом інститутів, покликаних захистити Захід від СРСР, від його можливої прямої воєнної агресії. <…> Холодна війна багато в чому стала кузнею політичних і нормативно-організаційних моделей західних країн. І ці моделі успішно існували дотепер. <…> У якомусь сенсі нинішній «глухий кут» євроінтеграції – від Brexit до Каталонії – виник саме через те, що під впливом геоідеологічних імперативів холодної війни в основу європейської інтеграції було покладено пріоритети виключно військово-політичні та політико-економічні, тоді як культурно-гуманітарні чинники було винесено «за дужки» інтеграційної проблематики. У результаті зовні успішні європейський і євроатлантичний проекти виявилися не здатними сформувати перспективні відповіді викликам тероризму і мультикультуралізму, міграції та популізму».
Така неспроможність зміцнювати єдність Заходу й демократичну політичну модель і забезпечувати мир та процвітання ставить на порядок денний перегляд західних політичних інтеграційних проектів, їхнє переформатування відповідно до вимог часу, стверджує В. Горбулін і змальовує загальні обриси, яких має набути оновлений європейський інтеграційний політичний проект: «… забезпечити свій добробут Європа здатна лише за рахунок тісних економічних зв’язків і стабільного миру – як усередині себе, так і на своїх зовнішніх кордонах. І забезпечити цей стабільний мир стане першим і ключовим завданням нового європейського проекту, так само як це наприкінці 1940-х рр. було завданням європейських країн, які насамперед створили НАТО для захисту від Радянського Союзу і почали будувати політичну модель, у рамках якої намагалися максимально виключити вплив СРСР. <…> У цій новій Європі, з її новими контурами, новими союзами, новою моделлю інтеграції Україні доведеться себе ще тільки шукати. Малоймовірно, що це буде простий і швидкий процес. <…> Тим часом оновлення Європи – це як певний шанс, так і можливість для України. Одна з важливих українських євроскептичних тез звучала так: ми готуємося вступити до великого геополітичного проекту, який формувався без нас, де для нас місця не було передбачено, де ролі між учасниками розподілено заздалегідь, і радикальних змін такого розподілу не видно. Нова ситуація створює можливість безпосередньо взяти участь у формуванні оновленого європейського проекту, стати його реальним донором безпеки».
Про нову актуальність тез фултонської промови сера Вінстона Черчилля, транзитний характер Української держави та його особливості, зовнішні і внутрішні загрози Україні та способи їхньої нейтралізації, а також про досвід, яким наша країна може збагатити й зміцнити Європейське співтовариство, дізнавайтеся з повного тексту публікації: https://dt.ua/internal/yakiy-feniks-naroditsya-zi-zgarischa-svitovoyi-gibridnoyi-viyni-259112_.html.
P.S. Про джерела нестабільності на пострадянських теренах і головне завдання України у протистоянні гібридній агресії читайте в інтерв’ю академіка В. Горбуліна англомовному Інтернет-журналу про міжнародні відносини, політику та економіку «Ukraine Analytica»: http://ukraine-analytica.org/our-main-task-to-survive-this-war/.