Під час засідання була заслухана Національна доповідь «Євроатлантичний вектор України» віце-президента НАН України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка Сергія Пирожкова.
Національна доповідь була підготовлена фахівцями Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, Інституту соціології НАН України, Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», а також Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України.
Дослідження проблем євроатлантичної інтеграції є вкрай актуальними на сучасному етапі трансформацій Української держави, адже йдеться про визначення шляхів цивілізаційного розвитку нашої країни на основі європейських цінностей, розроблення дієвих механізмів забезпечення національної безпеки в умовах світової гібридної війни. Актуальність цієї проблематики обумовлюється також внесенням у лютому 2019 р. змін до Конституції України, якими закріплено стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
У доповіді розглянуто питання світоглядної, духовно-культурної спорідненості України та євроатлантичної спільноти, ціннісних засад і органічного зв’язку української та західноєвропейської ідентичності, цивілізаційної суб’єктності та суверенітету Української держави. Розкрито особливості сприйняття українським суспільством євроатлантичного вектора, динаміку ставлення населення до вступу України до ЄС і НАТО.
Особливу увагу було приділено висвітленню європейських стандартів та забезпеченню в процесі євроатлантичної інтеграції України їх відповідності політичним, економічним, гуманітарним, безпековим і правовим аспектам євроатлантичного курсу держави. Показано здобутки і недоліки державної політики щодо євроатлантичної інтеграції, ризики та загрози, особливості подолання сепаратистських тенденцій на цьому шляху. На основі аналізу зарубіжного досвіду розглянуто перспективи набуття Україною членства в НАТО та Європейському Союзі.
Як зазначив академік Сергій Пирожков, Євроатлантичний вектор України передбачає цивілізаційну взаємодію з євроатлантичною спільнотою на основі партнерства і забезпечення національних інтересів. Здійснення Євроатлантичного вектора нашої країни означає не просто входження «під парасольку» союзів або альянсів, а передусім якісні інноваційні зміни в українському суспільстві, які є органічними для нашої ментальності і сенс яких – у підвищенні суб’єктності нашої країни у світі і реальному покращенні життя людей. Саме тому євроатлантичне спрямування України не зводиться лише до членства в Євросоюзі чи НАТО, це набагато складніший процес ментально-цивілізаційних перетворень, що стає умовою забезпечення суверенітету країни в багатополюсному турбулентному світі.
 |
У доповіді наголошується, що у процесі розроблення нової державної стратегії відносин з НАТО варто враховувати, що вступ до Альянсу є не самоціллю, а інструментом забезпечення обороноздатності, мирного існування, територіальної цілісності й незалежності України, передусім у контексті протистояння російській агресії. З огляду на це, у відносинах з НАТО слід робити акцент на отриманні більш масштабної, конкретної допомоги у розбудові вітчизняного оборонного потенціалу. Разом з тим необхідно значно активізувати внутрішні перетворення, зокрема зміцнення демократичних інститутів, забезпечення верховенства права, подолання корупції, а також реформування сектору безпеки і оборони як основи успішної інтеграції країни в євроатлантичні структури.
Підсумовуючи, академік Сергій Пирожков відзначив, що формула конструктивної стратегії євроатлантичної інтеграції України може бути така: від інноваційного розвитку у взаємодії з міжнародними партнерами на основі спільних цінностей та з урахуванням динаміки їх геополітичних інтересів до інтеграції як суб’єкта в євроатлантичну спільноту.
 |
У обговоренні Національної доповіді академіка НАН України Сергія Пирожкова взяли участь Президент Української асоціації зовнішньої політики, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Хандогій, директор Національного інституту стратегічних досліджень доктор політичних наук, професор Олександр Литвиненко, заступник Міністра закордонних справ України, Надзвичайний і Повноважний Посол України Єгор Божок, перший віце-президент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін, почесний директор Інституту археології НАН України, член Президії НАН України академік Петро Толочко, член Президії НАН України академік Анатолій Білоус та президент Національної академії педагогічних наук України академік НАН України та НАПН України Василь Кремень.
Далі учасники засідання заслухали доповідь директора Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України члена-кореспондента Анатолія Єрмоленка «Спадщина Г.С.Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження)».
Упродовж усього існування НАН України її науковці посідали лідерські позиції у збереженні та дослідженні спадщини видатного українського мислителя. Варто підкреслити, що обидва повні видання творів Г.С.Сковороди – 1961 та 1973 років – були підготовлені зусиллями співробітників Інституту філософії АН УРСР. Видатну роль у цьому збереженні та дослідженні відіграли такі співробітники НАН України, як академіки В.І.Шинкарук і М.М.Сулима; І.В.Іваньо, М.В.Кашуба, О.В.Мишанич, І.А.Табачников й багато інших.
Слід зазначити й те, що книга багаторічного директора Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України академіка НАН України М.В.Поповича «Григорій Сковорода: філософія свободи» (2008) – це важливий етап осмислення творчості Г.С.Сковороди та розбудови культурної ідентичності незалежної України.
Окрім цього, на засіданні виступив директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, член Президії НАН України академік Сергій Комісаренко. Він розповів про ситуацію з розповсюдженням коронавірусу – темпи його поширення по всьому світу, які симптоми, як вберегтися та чи загрожує він Україні. Академік Сергій Комісаренко зазначив, що в нашій державі зараз склалася плачевна ситуація з системою біологічного захисту. Поки в Україні не зареєстровано жодного випадку зараження коронавірусом. Тому ще є час для розроблення ефективного плану захисту від можливої атаки цього захворювання.
Фото: Прес-служба НАН України