20 вересня 2018 року на 25-му Форумі видавців в Українському католицькому університеті (м. Львів) відбулася презентація наукової праці «Архітектура дерев’яних храмів українців Карпат», підготовлена завідувачем відділу етнології сучасності Інституту народознавства (ІН) НАН України професором Ярославом Тарасом та опублікована видавництвом «Фоліо» (м. Харків).
Це п’ятнадцятирічне дослідження побудовано на залученні максимальної кількості об’єктів сакральної дерев’яної архітектури, нових архівних, власних польових, археологічних матеріалів із широким використанням різноманітних наукових підходів.
 Під час презентації книги (зліва направо): генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький, завідувач відділу етнології сучасності ІН НАН України професор Ярослав Тарас, директор ІН НАН України академік Степан Павлюк |
Церкви українців Карпат розглядаються як багатогранне явище, яке з’явилося завдяки вікодавньому народному досвідові, а їхня архітектура – як синтез численних елементів найкращих досягнень матеріальної та духовної культури, що ґрунтується на сукупності будівельних традицій. Автор довів, що дерев’яні церкви постали в результаті історичного досвіду освоєння горянами конкретного середовища та виступають об’єктом історичного процесу. Вони є самобутнім продуктом своєрідного синтезу української традиційної культури й маркером окреслення етнографічних груп.
 На фото (зліва направо): заступник директора з наукової роботи ІН НАН України, завідувач відділу МЕХП ІН НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський, художниця Зоя Лісовська-Нижанківська, професор Ярослав Тарас, мисткиня Лада-Аріяна Нижанківська, академік Степан Павлюк |
Такий підхід дав можливість авторові вперше: з’ясувати ґенезу церковної дерев’яної архітектури; подати системну картину її становлення та розвитку, аргументовано довести автохтонність об’ємно-планувальних рішень; по-новому осмислити припущення і теорії про походження й еволюцію карпатських дерев’яних церков; розв’язати низку проблем, пов’язаних із визначенням регіональних та загальних типологічних закономірностей формування церков.
 Гості презентації |
Монографія має досить складну структуру: вона містить вступ, дев’ять розділів, висновки, післямову, короткі відомості про дослідників української сакральної архітектури, географічний та іменний покажчики, джерела і літературу.
Особливістю праці є також те, що Я. Тарас вперше в етнології та історії архітектури ввів у науковий обіг великий масив власноруч виготовленого картографічного й ілюстративного матеріалу, з допомогою якого точно висвітлюється питання генези об’ємно-планувальних рішень, окреслюються основні типи та групи церков, що є істотним для з’ясування шкіл народного храмового будівництва та їхнього зв’язку з історико-етнографічним районуванням. Книгу проілюстровано рідкісними гравюрами і світлинами В. Щербаківського, Х. Вовка, Я. Пастернака, М. Драгана, Ф. Заплетала, Б. Вавроушека, Р. Бриковського та інших.
 На фото (зліва направо): cтарший науковий співробітник відділу етнології сучасності ІН НАН України кандидат історичних наук Микола Балагутрак і автор книги – Ярослав Тарас |
Поза сумнівом, монографія Я. Тараса посяде поважне місце серед досліджень української та світової культурної спадщини, основний лейтмотив якого зводиться до того, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат є одним із найунікальніших явищ, яке вплинуло на формування самобутньої національної архітектури й культури, незрівнянно багатшої змістом, ніж сакральна архітектура інших народів, повнішої щодо типів і варіантів церков не лише в Україні, а й у світі.
Слід також відзначити надзвичайно якісну роботу видавництва «Фоліо» у підготовці цього чудового подарункового видання.
За інформацією ІН НАН України