Львів є досить давнім містом і – попри значну кількість інформації про нього в численних історичних джерелах – донині зберігає чимало таємниць. Загадкою для науковців багато в чому залишаються особливості його функціонування у княжу добу. Нове бачення відомих і відкриття невідомих епізодів історії стало можливим завдяки археологічним дослідженням, що здійснюються впродовж останніх років ученими Науково-дослідного центру (НДЦ) «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Зокрема, йдеться про дослідження під керівництвом молодшого наукового співробітника Миколи Шніцара. Наразі розкопки тривають у середмісті Львова – на площі Святого Теодора і виконуються на замовлення Львівської міської ради.
|
Впродовж нетривалого часу (починаючи з кінця листопада 2016 року) археологи встигли дослідити лише 20 м2 площі (при середній глибині розкопів 2,5 м), але результати робіт виявилися цілком несподіваними та надзвичайно цікавими. Науковцям вдалося зафіксувати північну межу давнього кладовища, про що свідчать виявлені поховання XVIII ст., існування яких підтверджується картографічними матеріалами. Однак у нижчому шарі вчені розкопали давньоруський об’єкт, що датується XIII ст. Слід зазначити, що знахідки княжих часів уже встигли стати традиційними для цієї частини Львова. Раніше їх виявляли, наприклад, під час досліджень по вулицях Веселій, Сянській, Долинського. Як стверджує М. Шніцар, розкопки останніх років дають археологам переконливі підтвердження існування та розвитку міста у княжу добу.
Однією з найцінніших знахідок поточного сезону стало для науковців виявлення об’єктів черняхівської культури ІІІ-ІV ст. із характерною керамікою – фрагментів ліпного та кружального посуду (горщиків і мисок). За словами заступника директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Тараса Миляна, дослідники знаходили у Львові матеріали черняхівської культури на початку 1990-х рр. –під час розкопок на місці нинішнього ринку «Добробут». Проте якщо в попередні роки на території сучасного Львова вчені виявляли матеріали й об’єкти ранньослов’янської празької культури V–VII ст., то нині почастішали знахідки, які належать до VIII-X ст. Це дає археологам підстави стверджувати, що басейн Полтви, територія сучасного та княжого Львова, були заселені віддавна, тобто у період задовго до заснування міста королем Данилом Галицьким. Науковці сподіваються, що одержаний археологічний матеріал зможе надати докладнішу інформацію про урбаністичні процеси на території Львова від середини І тис. н .е. до пізнього Середньовіччя.
|
Відомостей про площу Святого Теодора, за словами археологів НАН України, не так багато. Перші з них пов’язані зі згадкою (від 1453 року) про дерев’яну церкву Святого Теодора.Припускають, що храм могли спорудити ще за давньоруського періоду, однак переконливих підтверджень цієї гіпотези наразі не знайдено. 1783 року відбулася ревізія церков, внаслідок якої будівлю розібрали (посилаючись на нечисленність парафії), а храмову ікону передали до церкви Святого Миколая, розташованої поруч. Пізніше тут було облаштовано площу, на якій виникла торговиця, так звана Стара Тандета, що функціонувала у ХІХ ст. З середини ХХ ст. цей ринок називали Краківським і він, фактично, був попередником сучасного Краківського ринку, який перенесли на нинішнє місце в 1960-х рр.
Поточні роботи на площі археологи планують завершити до кінця 2016 року.
За інформацією НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України