українська
Анотація:У монографії досліджується історія розвитку промислів та допоміжних ремесел у населення півдня Східної Європи пізньоримського та середньовічного часу. Всебічно характеризуються техніко-технологічні аспекти цих занять, надається їх археологічне відображення та соціально-економічна інтерпретація. Вичленовуються причини переходу давніх промислів і допоміжних ремесел від рівня виробничих занять до професійного громадського та спеціалізованого товарного ремесла. Стверджено, що протягом майже півтора тисячоліття промисли та допоміжні ремесла (технології, організація) пройшли значний шлях, зазнавали як підйому, розширялись, диференціювались, спеціалізувались, так і занепаду. Найбільший розквіт виробнича діяльність у населення півдня Східної Європи отримує в умовах державності (протодержава Германаріха IV ст., особливо – Русь ІХ–ХІІІ ст.). Містобудування, адміністративні й редистрибутивні функції влади, зовнішньоекономічна діяльність безмежно збільшують потреби в продукції промислів та ремесел, спонукають владу до забезпечення сталого росту цих галузей, функціонування внутрішнього й далекосяжного ринку – постійного гаранта збуту товарної продукції
російська
Анотація:В монографии исследуется история развития промыслов и вспомогательных ремесел у населения юга Восточной Европы позднеримского и средневекового времени. Всесторонне характеризуются технико-технологические аспекты этих занятий, предоставляется их археологическое отражение и социально-экономическая интерпретация. Вычленяются причины перехода древних промыслов и вспомогательных ремесел от уровня производственных занятий к профессиональному общинному и специализированному товарному ремеслу. Утверждается, что в течение почти полтора тысячелетия промыслы и вспомогательные ремесла (технологии, организация) прошли значительный путь, испытывали как подъем, расширялись, дифференцировались, специализировались, так и упадок. Наибольший расцвет производственная деятельность у населения юга Восточной Европы получает в условиях государственности (протогосударство Германариха IV в., особенно – Русь IX–XIII вв.). Градостроительство, административные и редистрибутивные функции власти, внешнеэкономическая деятельность бесконечно увеличивают потребности в продукции промыслов и ремесел, побуждают власть к обеспечению устойчивого роста этих отраслей, функционированию внутреннего и внешнего рынка.