21 листопада 2007 року відбулося спільне засідання Президії НАН України та Колегії Державного комітету статистики України. Члени Президії НАН України та Колегії Держкомстату України, а також керівники міністерств і відомств заслухали та обговорили доповідь директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України члена-кореспондента НАН України Е.М.Лібанової про демографічний прогноз розвитку України до 2050 року.

У доповіді та виступах президента НАН України академіка НАН України Б.Є.Патона, голови Державного комітету статистики України О.Г.Осауленка, академіків НАН України В.М.Геєця, Ю.І.Кундієва, заступника міністра фінансів України Т.І.Єфименко, заступника директора Фонду народонаселення ООН в Україні Б.М.Ворніка, заступника міністра праці та соціальної політики України Н.І.Іванової, заступника міністра України у справах сім`ї, молоді та спорту Л.В.Лукінової відзначалось, що складна демографічна ситуація ставить перед суспільством низку викликів економічного та соціального характеру, зокрема, трудоресурсних обмежень, що актуалізуються вже у найближче десятиріччя і матимуть місце у довготривалій перспективі.

Президія НАН України та Колегія Держкомстату України  відзначили, що доповідь члена-кореспондента НАН України Е.М.Лібанової та виступи в обговоренні засвідчили ґрунтовний характер наукових результатів, одержаних в процесі розробки демографічного прогнозу розвитку України до 2050 р.

Цей прогноз не лише відображає очікувані зміни у динаміці та структурі населення, але й дає змогу повніше і глибше оцінити існуючу демографічну ситуацію з точки зору її подальшого впливу на соціально-економічний розвиток України.

Результати розробленого прогнозу чисельності і статево-вікового складу населення України свідчать, що демографічні перспективи України загалом важко назвати сприятливими.    З цього можна зробити висновок, що держава у всіх напрямах своєї політики повинна орієнтуватись на заходи соціальної, освітньої, трудової, науково-технічної політики, що пом’якшуватимуть прояви демографічної кризи і сприятимуть якісному піднесенню людського потенціалу.

Серйозність сучасної та очікуваної демографічної ситуації в Україні повинна бути осмислена не лише у наукових колах, але й серед владних структур. Результати розробленого прогнозу мають бути взяті до уваги при обґрунтуванні відповідних програм та стратегії соціально-економічного розвитку на наступні десятиліття.

На закінчення Президія НАН України та Колегія Держкомстату України ухвалили відповідне рішення.

*

Учасники засідання Президії НАН України заслухали та обговорили доповідь директора  Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка  НАН  України академіка НАН України О.М.Гузя про наукову та науково-організаційну  діяльність Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка  НАН  України.

 У обговоренні взяли участь академіки НАН України Б.Є.Патон, В.П.Шевченко, Я.С.Яцків, З.Т.Назарчук; член-кореспондент НАН України В.І.Нікішов.

Інститут механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України, який носить ім’я свого засновника і першого директора, є ровесником Академії наук України, першим інститутом в системі її наукових закладів.   Сьогодні в інституті працюють 4 академіки й 4 члени-кореспонденти НАН України, 63 доктори та понад 90 кандидатів наук. А наукові досягнення колективу інституту, про які доповів академік НАН України О.М. Гузь, дають підстави вважати, що інститут займає дійсно провідне місце за рядом наукових напрямів в галузі механіки не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Президія наголосила на дуже активній видавничій діяльності інституту. За звітний період було опубліковано 32 монографії, в тому числі завершено видання 12-томної колективної монографії «Механіка композитних матеріалів». Це класична робота і такого видання немає ніде в світі.

Разом з тим Президія звернула увагу на окремі недоліки і проблеми в роботі інституту. В інституті недостатньою мірою ведеться робота із залучення позабюджетних коштів. Об’єктивно існує принципова необхідність значно більшої орієнтації науково-дослідних робіт (в тому числі і фундаментальних) на потреби виробничої практики, запити і проблеми народно-господарського комплексу нашої країни. При цьому першочергову увагу слід приділити цілеспрямованим фундаментальним дослідженням. Дирекція інституту разом із науковцями повинна постійно дбати про доведення отриманих результатів до їх практичного впровадження. Від академічного колективу з таким могутнім науковим потенціалом є всі підстави очікувати більш вагомого внеску в реальний сектор економіки. Необхідно також налагодити більш тісну співпрацю науковців інституту з іншими установами Відділення механіки і НАН України в цілому.

На закінчення Президія НАН України ухвалила відповідне рішення.

*

Президія НАН України заслухала інформацію академіка НАН України Б.Є.Патона щодо прийняття статуту Російської академії наук, про організаційні питання діяльності Державної наукової установи “Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу Національної академії наук України”, про ІІ Форум наукової та творчої інтелігенції країн СНД у Астані (Казахстан), ряд кадрових питань, інформацію академіка НАН України С.В.Комісаренка про відвідування Китайської Народної Республіки тощо та прийняла низку рішень з цих питань

Секретаріат Президії НАН України