У звітний період наукові колективи Національної академії наук продовжували наполегливо працювати. Підсумки наукового пошуку розглянуто напередодні Загальними  зборами  відділень. Вони також детально висвітлені в проекті Звіту за 2006 рік, з яким всі ви мали змогу ознайомитися. Тому дозвольте навести лише окремі приклади вагомих результатів і зосередити вашу увагу на узагальненій оцінці та завданнях подальшої діяльності Академії.

Математиками досліджено та розв‘язано пряму та обернену задачі теорії багатоканального розсіювання. Це дало можливість розробити метод відновлення параметрів складних дискретних систем.

У галузі інформатики створено та введено в дослідну експлуатацію три суперкомп‘ютери, в тому числі найпотужніший в Україні та один з найпотужніших у країнах  СНД.

Механіками встановлено закономірності формування у шаруватих хвильоводних системах хвильових збурень, що локалізовані поблизу поверхні розділу.

Фізиками спільно з англійськими колегами запропоновано та реалізовано ідею створення акустичного лазера, що працює в терагерцовому діапазоні частот. Цей прилад може ефективно використовуватися для модуляції світлових хвиль в оптоелектронних пристроях. До речі, Американський інститут фізики розцінив це досягнення як одне з найважливіших у галузі фізики в 2006 році.

Астрономами побудована нова класифікація комет, що ґрунтується на розсіяному та тепловому випромінюванні космічного пилу.

В галузі наук про Землю обґрунтовано перспективи подальшого нарощування вітчизняної сировинної бази вуглеводнів. Визначено першочергові прогнозно-пошукові об‘єкти для відкриття значних за запасами родовищ.

Матеріалознавцями створено діагностичну систему, в основу якої покладено новий метод неруйнівного контролю якості – так звану електронну ширографію. Ця система дозволяє отримувати інформацію про наявність дефектів у вигляді як інтерференційних смуг, так і трьохвимірних картин деформованого стану об‘єктів.

Ученими-енергетиками запропоновано принцип синтезу структур електроенергетики та теплозабезпечення з глибокими зворотними зв‘язками. Це відкриває нові можливості підвищення динамічної стійкості електроенергетичної системи та енергоекономічних характеристик системи теплозабезпечення.

В галузі ядерної фізики та енергетики розвинуто концепцію нового типу реактора на швидких нейтронах, що працює у режимі хвилі  ядерного горіння.

Хіміками запропоновано метод отримання нанотрубок з  несиметричними функціями та на цій основі вперше створено молекулярні діоди з високою асиметрією електропровідності. Спільно з енергетиками розроблено високоефективні каталізатори процесів отримання водню.

В галузі наук про життя клоновано ген лейкемія-інгібуючого фактора, необхідний для дослідження стовбурових клітин. Отримані трансгенні клітинні лінії та рослини, які продукують рекомбінантні білки – компоненти вакцини проти туберкульозу.

Ученими-економістами з‘ясовано вплив валового і чистого нагромадження на капіталізацію економіки та визначені масштаби диспропорцій у територіальному розподілі реального капіталу. На цій основі розроблено рекомендації щодо оптимізації відтворювальної структури капіталоутворення.

Значним внеском у розвиток соціогуманітарних наук стало завершення фундаментального дослідження етнічної та етнокультурної історії України, видання таких праць, як «Громадянське суспільство в Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку», «Історія українського селянства. У 2-х т.».

Створено лінгвістичний корпус обсягом понад 42 млн. слововживань, видано п‘ятий том семитомного Етимологічного словника української мови.

Достатньо високий рівень досліджень і результатів, отриманих нашими вченими, підтверджений на багатьох міжнародних наукових конференціях, симпозіумах і семінарах. До речі, минулого року установи Академії стали організаторами або співорганізаторами більш ніж 600 таких форумів як в Україні, так і за її межами.

Важливою ознакою є й підвищення публікаційної активності. В 2006 році нашими вченими видано понад 800 наукових книг, у тому числі 560 монографій. Опубліковано більше 24 тис. статей, з яких майже 4,5 тис. – у провідних закордонних журналах.

2. Шановні колеги! Значну роль у забезпеченні розвитку  досліджень на сучасних наукових напрямах  відіграють цільові програми наукових досліджень Академії, конкурсний відбір наукових і науково-технічних проектів. В цілому обсяги програмно-цільової та конкурсної тематики зросли минулого року на третину. У її виконанні взяли участь науковці 108 наших установ.

У зв‘язку з завершенням строку виконання переважної більшості цільових програм у звітний період була проведена детальна оцінка результатів їх виконання. На цій основі визначено перспективи подальшого наукового пошуку за відповідними напрямами, здійснено перегляд та уточнення переліку діючих програм.

Зокрема, продовжено виконання досліджень у рамках нового етапу  за такими загальноакадемічними комплексними програмами, як «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології», «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» і «Нові медико-біологічні проблеми та навколишнє середовище людини». Започатковано й нові важливі програми, а саме: «Сенсорні системи для медико-екологічних та промислово-технологічних потреб», «Біомаса як паливна сировина», «Проблеми і перспективи соціально-економічного та політико-правового розвитку України».

Загалом, з 2007 року заплановано виконання 18 цільових комплексних програм. Затверджено також нові цільові програми фундаментальних досліджень по кожному з відділень Академії.

Додам до цього, що на засіданні Президії Академії та Колегії Національного космічного агентства, яке відбулося на початку цього року, започатковано розроблення двох спільних програм міждисциплінарних наукових досліджень НАН України та НКАУ з паритетним фінансуванням.

Безумовно, питома вага програмно-цільової та конкурсної тематики як на загальноакадемічному рівні, так і на рівні відділень має зростати. Водночас треба обов‘язково уникнути розпорошеності коштів і для цього - підвищити вимоги щодо вибору напрямів та проблем, за якими формуються програми та запроваджуються конкурси. Це є важливим завданням усіх секцій і відділень Академії.

3. Шановні колеги! Велика увага приділялась питанням координації фундаментальних досліджень в Україні.

До Уряду направлено проект постанови щодо внесення змін у Положення про відповідну Міжвідомчу раду. Ці зміни спрямовані на підвищення її статусу, конкретизацію та розширення її завдань і повноважень. Академією розроблено й основні положення порядку координації фундаментальних досліджень, які після розгляду та схвалення Радою президентів академій наук України також направлено до Кабінету Міністрів.

Розпочато роботу з формування відділеннями Академії переліку найважливіших напрямів фундаментальних досліджень. Передбачається, що за цими напрямами будуть створені координаційні плани. І, безумовно, вони повинні містити проблемно орієнтовану тематику досліджень усіх наукових установ і вищих навчальних закладів України.

Вагому роль у цій важливій справі має відігравати експертна оцінка Національною академією наук тематики всіх фундаментальних досліджень, що плануються до фінансування із загального фонду державного бюджету. Нагадаю, що ця робота була минулого року ініційована Кабінетом Міністрів, а відповідна правова норма включена до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Всього до Експертної ради при НАН України надійшли матеріали по більш ніж 3,5 тис. тем від 10 головних розпорядників бюджетних коштів, у тому числі по близько 1650 темах, що виконуються установами нашої Академії. До оцінки тематики були залучені наукові ради і комітети, понад 200 провідних учених з вищих навчальних закладів, державних галузевих академій. В цілому, експертна оцінка засвідчила досить високий науковий рівень фундаментальних робіт. Водночас, і це засвідчує неформальний та принциповий характер експертизи, чимало тем, майже 25%, були відхилені як прикладні за своїм змістом або недоцільні для виконання.

На нашу думку, висновки Експертної ради мають зберігати чинність протягом всього строку виконання фундаментальної теми. Відповідно, надалі експертиза має здійснюватися лише по нових темах, що пропонуються на черговий бюджетний рік. І робити це треба заздалегідь – під час формування головними розпорядниками коштів бюджетних пропозицій. Такий порядок, запропонований Академією, у лютому цього року був підтриманий Кабінетом Міністрів.

Ще раз хотів би наголосити на тому, що проведення експертизи фундаментальної тематики має виняткове значення для підвищення рівня