На черговому засіданні Президії НАН України 31 травня 2006 року члени Президії НАН України та запрошені заслухали та обговорили доповідь голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів доктора економічних наук Є.І.Сухіна „Про перспективи розвитку виробництва синтетичного газу в Україні”.
У доповіді та виступах академіків НАН України Б.Є.Патона, В.М.Геєця, члена-кореспондента НАН України О.Ю.Майстренка, народного депутата України, голови УСПП А.К.Кінаха, голови правління ВАТ „Клавдієвський дослідно-експериментальний завод” В.М.Пасльона та інших відзначалось, що в сучасних економічних умовах, в умовах дефіциту власних енергоносіїв та постійно зростаючої на світових ринках їх ціни проведення політики енергозбереження набуває стратегічного значення.
Сировиною для виробництва синтетичного газу може бути буре вугілля, торф, вугільні шлами, відходи лісової та деревообробної промисловості, відходи сільського господарства рослинного походження, побутові відходи тощо. Широке використання таких установок може допомогти вирішити також ще одну надзвичайно важливу проблему для України, пов'язану з екологічною безпекою.
Розглянуті технологічні установки для отримання синтетичного газу ще мають певні недоліки – необхідно покращити якість газу, вдосконалити систему його очищення, розширити сферу використання тощо.
Але враховуючи державну важливість вирішення питань енергозбереження Академія і надалі буде активно, спираючись на відповідний науково-технічний потенціал і свій авторитет, підтримувати рішучі і продумані дії Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів з їх реалізації.
На закінчення Президія НАН України ухвалила відповідне рішення.
*
Учасники засідання заслухали та обговорили доповідь члена-кореспондента НАН України І.Р.Вихованця „Концепція нової академічної “Граматики сучасної української літературної мови” у 3-х томах”.
У доповіді та обговоренні взяли участь академіки НАН України Б.Є.Патон, В.Г.Скляренко, В.М.Литвин, І.М.Дзюба, члени-кореспонденти НАН України Г.П.Піторак, Н.Ф.Клименко, В.А.Широков; завідувач кафедри української мови Донецького національного університету, доктор філологічних наук А.П.Загнітко.
Було зазначено, що доповідь члена-кореспондента НАН України І.Р.Вихованця ще раз засвідчує важливість наукового дослідження мовно-культурної ситуації у нашому суспільстві, яке створює теоретично обґрунтовані засади для коректної державної політики у цій духовній сфері.
Такі дослідження мають важливе значення для кожної країни. Для України ж вони особливо актуальні, бо тільки вивчення достатньо непростої ситуації в мовно-культурній сфері здатне забезпечити політику держави, яка послабить внутрішню напруженість в суспільстві й, не применшуючи прав національних меншин, вирішить найважливішу проблему – утвердить українську мову як державну.
Проте у цій сфері перед академічною наукою стоїть чимало й інших проблем.
Насамперед – це ряд завдань, покладених на Академію наук Державною програмою розвитку й функціонування української мови. Передбачені у цій програмі введення в мережу Інтернет Українського лінгвістичного порталу, забезпечення вступу України до міжнародної лексикографічної системи «Євроворднет» та ряд інших заходів важливі не лише для молодого покоління, всіх виробничих і духовних сфер суспільного життя, а й для введення української мови в світовий інформаційний простір.
Дуже важливим у цій справі є подальше розгортання соціолінгвістичних та власне соціологічних досліджень мовно-культурної ситуації в Україні та динаміки її розвитку. Таке складне завдання – справа не лише лінгвістів, а й соціологів, етнологів, демографів, представників всіх зацікавлених наук. За обсягом і характером такі дослідження мають бути міждисциплінарними, виконуватись у тісній координації й за участю багатьох академічних установ та наукових центрів МОН України.
Президія НАН України ухвалила відповідну постанову з обговореного питання.
*
Президія НАН України заслухала інформацію академіків НАН України Б.Є.Патона та А.П.Шпака про сесію Загальних зборів РАН, ряд кадрових питань, про нагородження співробітників наукових установ НАН України відзнаками НАН України та Почесними грамотами Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України тощо та прийняла низку рішень з цих питань.
Прес-центр НАН Укр