На черговому засіданні Президії НАН України 22 червня 2005 року продовжено традицію заслуховування наукових повідомлень молодих учених НАН України. З повідомленнями про свої наукові дослідження виступили: співробітник Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України к.ф.-м.н. Ю.В.Костюченко, співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України к.т.н. К.А. Тадля, співробітник Інституту прикладної фізики НАН України к.ф.-м.н. Р.І.Холодов. Академіки Б.Є. Патон, В.Г. Бар’яхтар, Я.С.Яцків та інші відзначили високий рівень та актуальність досліджень, що були презентовані молодими дослідниками.
***
Учасники засідання заслухали та обговорили питання про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту економічного прогнозування НАН України . Доповідь з цього питання зробив директор інституту академік НАН України В.М. Геєць, який підкреслив, що діяльність інституту за звітний період була спрямована на розвиток фундаментальних і прикладних досліджень відповідно до завдань та головних напрямів наукової діяльності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.97 № 772 та постановою Президії НАН України від 5.09.97 № 298, з урахуванням вимог і положень, які містяться у законодавчих актах, указах Президента України, постановах Верховної Ради і Кабінету Міністрів України з проблем переходу економіки України на шлях динамічного інноваційно-інвестиційного розвитку.
В обговоренні доповіді академіка В.М. Геєця взяли участь академіки НАН України Б.Є.Патон, І.Ф.Курас, Я.С.Яцків , перший заступник державного секретаря України Б.В. Соболєв, заступник секретаря РНБО України В.В.Роговий, перший заступник міністра фінансів України А.А.Максюта та інші. Зазначалося, зокрема, що за своїм кадровим потенціалом, масштабами наукової та науково-організаційної діяльності інститут є установою, яка дійсно визначає розвиток вітчизняної економічної науки, в тому числі й економічного прогнозування та координує дослідження у цій галузі науки. Теоретичні і практичні результати роботи інституту у звітній період є вагомими і кількісно, і якісно. Він успішно здійснює фундаментальні дослідницькі проекти, забезпечує впровадження їх результатів у практику державного управління та господарювання, бере активну участь у підготовці нормативно-правових документів загальнодержавного значення, а також аналітичних матеріалів для Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та органів виконавчої влади всіх рівнів.
Розроблені інститутом прогнози та макроекономічні моделі успішно застосовуються для обґрунтування стратегічних складових і напрямів стабільного економічного розвитку України, пошуку відповідних ефективних рішень на державному рівні.
Інститут економічного прогнозування НАН України здобув визнання не лише в Україні, але й за кордоном. Важливим чинником його успішної діяльності є тісна співпраця з багатьма провідними установами економічного профілю Росії, Білорусі, Угорщини, Австрії, Німеччини, США, що дозволило інституту реально увійти до світового наукового співтовариства, а отже - отримувати необхідну інформацію та використовувати зарубіжний досвід наукових розробок. Важливо і те, що інститут зарекомендував себе сучасною, мобільною науковою установою, має високі показники фінансово-економічної діяльності. Більш ніж третину його фінансування складають позабюджетні кошти, отримані за виконання госпдоговірних робіт.
Президія НАН України наголосила, що завданням Інституту економічного прогнозування НАН України має бути подальше утвердження в якості провідної установи економічної науки в Україні. На нинішньому етапі інститут має взяти на себе відповідальність за розвиток економічної науки в цілому, стати головним організатором і координатором впровадження результатів фундаментальних досліджень у практику державного управління та господарювання.
Інституту належить багато зробити для дослідження глибинних соціально-економічних процесів реформування економіки, розроблення наукових основ стратегії поступального економічного зростання. На цьому шляху принципового значення набуває вивчення досвіду сусідніх країн, у яких відбуваються подібні до наших трансформаційні процеси, насамперед тих країн, які нещодавно увійшли до складу ЄС, відчули на собі всі переваги і болісні сторони цього кроку.
Академік Б.Є.Патон підкреслив: ученим-економістам - і це стосується всіх установ економічного профілю - необхідно , крім надання допомоги владним структурам, виконання їх доручень, всіма доступними засобами пропагувати своє бачення економічної ситуації, шляхів і завдань економічного розвитку. Необхідно цілеспрямовано формувати на всіх рівнях високу культуру економічного мислення, управління, передбачення соціально-економічних результатів.
Разом з тим Президія НАН України зазначила, що у роботі інституту мають місце певні недоліки та невирішені проблеми.
Потребують подальшої активізації зусилля по залученню талановитої молоді до роботи в інституті. Не всі можливості використані для співробітництва з міжнародними фондами та організаціями. Необхідно ліквідувати наявне дублювання тематики досліджень з проблем структурної політики, економічної безпеки у відділах моделювання економічного розвитку, економічного зростання і структурних змін в економіці та короткострокового прогнозування, забезпечити поєднання макроекономічних досліджень з аналізом економічних процесів на мезо- та мікрорівні, зокрема шляхом розвитку співпраці з органами регіональної влади. Потребують регулярного оновлення основні фонди інституту, парк сучасних засобів обчислювальної техніки та периферійного обладнання.
Для реалізації зростаючого обсягу завдань інституту, безумовно, доведеться йти на певне перегрупування наукових кадрів, подбати про активізацію підготовки молодих вчених з цілого ряду перспективних напрямів.
Президія НАН України схвалила наукову та науково-організаційну діяльність Інституту економічного прогнозування НАН України і затвердила акт комплексної перевірки діяльності установи протягом 1997-2004 рр.
Затверджено такі основні напрями наукової діяльності Інституту економічного прогнозування НАН України на наступний період:
· економічна теорія;
· економічне зростання та структурні зміни в економіці;
· модельне забезпечення розробки довгострокових, середньострокових та короткострокових прогнозів соціально-економічного розвитку України;
· розвиток та регулювання фінансових ринків;
· фінансове і бюджетне прогнозування;
· технологічне прогнозування та інноваційна політика;
· секторальні прогнози та кон’юнктура ринків;
· моніторингові дослідження соціально-економічних трансформацій.
***
З метою ґрунтовного наукового опрацювання пропозицій щодо участі України в реалізації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї і координації зусиль установ Академії в цьому напрямі Президія НАН України вирішила створити Координаційну раду НАН України з проблем, пов’язаних з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом. Головою Координаційної ради призначено віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г.Наумовця. Рішенням Президії НАН України визначено, що основними завданнями Координаційної ради є підготовка науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій для владних структур держави щодо забезпечення виконання Україною зобов’язань, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, та координація наукових досліджень вчених Н