На черговому засіданні Президії НАН України 8 червня 2005 року заслухано   звіт Інституту проблем реєстрації інформації НАН України про його наукову та науково-організаційну діяльність за 1999-2004 рр. Доповідь з цього питання зробив директор інституту член-кореспондент НАН України В.В.Петров. Зазначалось, що діяльність колективу за звітний період була спрямована на подальший розвиток фундаментальних і прикладних досліджень відповідно до основних напрямів наукової діяльності, затверджених постановою Президії НАН України від 20.11.98 № 401.

         У виступах академіків НАН України Б.Є.Патона, О.С.Онищенка, В.П.Семиноженка, І.В. Сергієнка, керівника управління Апарату Ради Національної безпеки і оборони України О.В. Литвиненка, директора ЦКБ машинобудування „Донець” Мінпромполітики України В.М.Галая  прозвучала позитивна оцінка роботи інституту, який одержав вагомі наукові результати у галузі інформаційних технологій, зокрема оптичного запису, збереження і обробки інформації, створення комп’ютерних інформаційно-аналітичних систем, експертних систем підтримки прийняття рішень, розробки методів захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах, систем комп’ютерних мереж банків даних, баз даних та знань.

       За звітний період інститут не лише  зберіг, але й певним чином наростив свою технологічну базу. Зокрема, створено технологічну лінію виготовлення матриць-оригіналів для компакт-дисків, налагоджується виготовлення сучасних за своїми параметрами світлоповертаючих елементів (катафотів). Ці напрацювання, наголосив президент НАН України Б.Є.Патон, безумовно, потребують всілякої  підтримки.

Позитивної оцінки заслуговують також і розроблені інститутом оригінальні технології довгострокового зберігання цифрової інформації та неруйнуючі системи її реєстрації

Наголошувалось також, що інститут має хороші показники фінасово-економічної діяльності. Свідченням цього є висока частка позабюджетного фінансування, яка складає у середньому майже половину всіх надходжень, а саме 48,4 % від загального фінансування інституту. Це  є результатом  тісної співпраці інституту з органами державної влади, Київською міською держадміністрацією, низкою міністерств і відомств.  Президія НАН України підкреслила, що інститут є головною організацією з розробки урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, а також формування системи національних електронних інформаційних ресурсів. Окрім цього, інститут виконує прикладні роботи в інтересах промислових підприємств Польщі та Китайської Народної Республіки.

Поряд з цим обговорення засвідчило, що докорінних змін  вимагає діяльність інституту з підготовки наукових кадрів найвищої кваліфікації -  докторів та кандидатів наук, залучення до наукової роботи талановитої молоді. За звітний період співробітники інституту  захистили лише 2 кандидатські дисертації, не захистили жодної докторської, що є неприпустимим для академічної установи. Значним є середній вік наукових співробітників, який для  докторів наук становить 63,1 року, а  для кандидатів наук – 55,6 року.

Актуальною для установи є необхідність оновлення матеріально-технічної і технологічної бази, поповнення її сучасними засобами обчислювальної та контрольно-вимірювальної техніки. Невідкладного ремонту потребують корпуси та інженерно-технічні комунікації інституту. Треба також вирішити питання з погашенням інститутом інноваційної позики. 

Найбільш важливим для інституту є завдання закріпити за собою позиції провідної установи в НАН України і в державі у галузі створення та застосування сучасних інформаційних систем та технологій, пов’язаних з записом, забезпеченням довгострокового надійного зберігання, обробкою та розповсюдженням інформаційних ресурсів. Необхідною складовою цього є розробка методів захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах, систем комп’ютерних мереж банків даних, баз даних та знань. Треба домогтися того, щоб інститут забезпечив широкомасштабне застосування своїх робіт, працював з російськими науковими установами.

В подальшому слід розвивати роботи, що стосуються створення технічних засобів та технологій оптичного запису інформації, удосконалення систем відтворення звуку та зображень з раритетних носіїв інформації тощо. Важливою є практична реалізація разом з Міністерством охорони здоров’я України програми з лікування косоокості на основі технології виготовлення мікрорельєфним способом лінз Френеля.

         Загалом у цьому напрямі по Академії є зрушення, оскільки  багато інститутів працюють у сфері охорони здоров'я, створюють прилади, які перевершують закордонні аналоги.

Президія НАН України наголосила на перспективності й необхідності створення комплексу для виготовлення відповідних матеріалів, в першу чергу на основі сапфіру, з обробки, запису та довгострокового зберігання інформації в комп’ютерному вигляді.

         Президія НАН України визнала діяльність  інституту успішною й відзначила хорошу роботу керівника установи.

*       *       *

          Учасники засідання заслухали та обговорили  наукову доповідь доктора фізико-математичних наук О.С.Бакая “Перспективи та проблеми створення матеріалів для екологічно чистих та безпечних джерел ядерної енергії на основі рідкосольових реакторів”. Наголошувалось, що Україна посідає одне з чільних місць в світі за питомим обсягом виробництва електроенергії атомними станціями, тому ефективна і надійна робота та подальший розвиток атомної галузі є пріоритетним завданням державного значення, складовою національної безпеки, що потребує повноцінного науково-технічного забезпечення.

         Як підкреслив академік НАН України Б.Є.Патон, в нашій країні є необхідний сировинний, промисловий та науковий потенціал для створення елементів власного ядерно-паливного циклу, для забезпечення атомних станцій паливом та наступної переробки відпрацьованого ядерного палива.

До найскладніших проблем довгострокового розвитку атомної енергетики в Україні, як і в усьому світі, належать такі:

-                   істотне підвищення рівня безпеки атомних електростанцій;

-                   зменшення обсягів кількості радіаційних відходів та зниження їх радіаційної токсичності;

-                   розробка технологій для акумуляції вивільненої ядерної енергії у вигляді таких екологічно чистих енергоносіїв, як водень.

Проблеми є глобальними, тому зараз налагоджується співпраця провідних ядерних держав світу з питання визначення основних напрямів розвитку атомної енергетики майбутнього. Одним з перспективних напрямів є створення підкритичних реакторів з рідкосольовими або рідкометалевими носіями палива. Згідно з прогнозами, орієнтовний початок введення в експлуатацію реакторів наступного покоління в світі припадає на 2025-2030 роки.

         Однією з ключових проблем, яку слід вирішити для переходу на використання реакторів нового типу, є створення перспективних матеріалів, які були б корозійно стійкими при високих температурах в сольових умовах і в умовах реакторного опромінення. Саме у розв’язання цієї проблеми вчені НАН України і, насамперед, Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України спроможні зробити істотний внесок. Основою для цього служать досягнення в фізиці радіаційних явищ, р�