*      *      *

        Учасники засідання заслухали та обговорили інформацію президента НАН України академіка НАН України  Б.Є. Патона про організацію роботи з реалізації положень Звернення Президента України В.А. Ющенка до Загальних зборів    Національної академії наук України.

Підкреслювалось, що Звернення Президента України містить принципові положення щодо завдань і ролі Академії у забезпеченні позитивних змін у країні, її сталого соціально-економічного розвитку, а також відносно розробки концепції реформування наукової сфери.

Президія Академії висловила свою підтримку положенням Звернення Президента України, в тому числі пропозиції про створення при Главі держави робочої групи для розробки концепції реформування наукової сфери та включення до її складу представників НАН України.

На думку президента НАН України, діяльність цієї групи має органічно поєднуватися з тією роботою, яка зараз ведеться Комісією з подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України. Секціям та відділенням НАН  України необхідно значно посилити роботу з підготовки якісних аналітичних матеріалів і обґрунтованих пропозицій з наукового забезпечення вирішення стратегічно важливих для України проблем. НАН України повинна конкретними справами довести і владним структурам, і суспільству, що саме наука є тією рушійною силою, без якої будь-який прогресивний розвиток України неможливий.

*       *       *

Члени Президії НАН України та запрошені заслухали й обговорили доповідь директора Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України академіка НАН України М.В.Поповича „Національна ідея, її роль і місце у суспільно-політичному розвиткові України”. Відзначалось, зокрема, що доповідь, виступи провідних українських учених засвідчили особливе наукове і суспільно-політичне значення обговорюваного питання. Україна сьогодні як ніколи потребує окреслення провідних ідей і національних інтересів, здатних згуртувати навколо себе народ, об'єднати зусилля людей навколо досягнення „української мрії” – розбудови економічно сильної, духовно багатої України.

         Національна ідея не може бути штучно сформульована або привнесена у вигляді стандартного набору європейських цінностей. Єднати націю можуть лише ідеї, які органічно зросли на вітчизняному грунті і є прийнятними для громадян усіх регіонів України незалежно від їх віку, освіти, роду занять, етнічної приналежності, мовних і культурних уподобань.

         Перед ученими Академії постає комплекс непростих теоретичних і практичних завдань. Серед них – глибоке осмислення шляхів і закономірностей формування й розвитку української національної ідеї на різних етапах вітчизняної історії і в різних політичних умовах. Ще з ХІХ – початку ХХ ст. населення західних і східних українських земель, українці діаспори винесли відмінний політичний досвід, традиції і уявлення, що продовжують справляти свій вплив дотепер.

         Розвиток української національної ідеї був би неможливим і без сміливого погляду в майбутнє, визначення місця й ролі України в світі впродовж ХХІ ст., яке обіцяє бути  динамічним, окреслення тих рубежів, які здаються нині недосяжними. Не можна допустити, щоб суспільство збивали на меморіальне „антикварне” розуміння національної ідеї, українських ідеалів. Україна мусить бути повернута обличчям до майбутнього, а цього, зважаючи на наші традиції і менталітет, досягти нелегко.

         Не менш вагомими завданнями є вивчення сучасних уявлень, соціальних очікувань, явищ міфологізованої свідомості, громадської поведінки і політичної культури населення, зокрема у віковому, етнічному, регіональному вимірах; дослідження шляхів і методів виховання нової, дійсно європейської політичної культури, формування розвинутого громадянського суспільства. Тобто тих базових явищ, без розуміння яких не можна розвивати і втілювати у свідомість мільйонів „модерну” національну ідею.

         Дослідження в галузі національної ідеї, національних інтересів, традицій і ментальності українців, суспільної свідомості, розвитку сучасної суспільно-політичної думки настійно вимагають інтеграції зусиль різних соціальних і гуманітарних наук, організації масштабних міждисциплінарних досліджень, вдосконалення методологічної бази, методичного та понятійного інструментарію наукового пошуку.

         Вченими установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України написано та опубліковано чимало грунтовних праць з проблематики української національної ідеї. Однак за нинішніх умов повинно йтися не лише про її осмислення і цілеспрямований розвиток.

         Не менш важливим завданням Академії є розробка шляхів, методів, форм, навіть технологій пропаганди національної ідеї, виховання людей різних поколінь – через практичну повсякденну діяльність закладів освіти, науки, культури, творчих організацій, засобів масової інформації, громадсько-політичних об'єднань, ділових структур, органів державної влади.          Необхідно повернутися до розробки спільно з заінтересованими органами державної влади концептуальних і програмних документів з цієї проблематики.

         Наголошувалось також, що на схвалення і підтримку заслуговують   відображені в проекті постанови ініціативи Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України щодо створення об'єднання вчених на зразок Римського клубу, започаткування Академією систематичного видання науково-аналітичних та прогностичних доповідей.

В обговоренні питання взяли участь академіки НАН України І.М. Дзюба, Б.І.Олійник, М.Г.Жулинський, І.Ф. Курас, П.П.Толочко, міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко, член-кореспондент НАН України Г.А. Скрипник та інші науковці.

*      *      *

          Президія НАН України заслухала та обговорила доповідь директора Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України академіка НАН України Ю.С.Шемшученка, присвячену проблемі інтеграції юридичної науки та освіти. Відзначалось, що в сучасних умовах питання про інтеграцію академічної науки та освіти, пошук шляхів наближення вищої освіти, зокрема юридичної, до високих міжнародних стандартів набули великої ваги.     Доповідь академіка НАН України Ю.С.Шемшученка свідчить про напрацювання новаторських підходів до використання інтелектуального потенціалу Академії в освітянській діяльності в Україні.

         Створення цілісного науково-освітнього комплексу на базі Інституту держави і права ім.В.М.Корецького та Київського університету права НАН України є новою прогресивною формою реальної інтеграції фундаментальної науки та освіти. Цей досвід заслуговує на поширення як в системі НАН України, так і поза її межами в кооперації з іншими навчальними закладами нашої країни. Він є живою альтернативою численним далеким від науки комерційним навчальним закладам, поява яких призвела в Україні до різкого зниження стандартів освіти і становить загрозу майбутньому вітчизняної вищої школи; такі заклади повинні створюватися там, де в них є потреба.

         Питання полягає в тому, як утверджувати розуміння необхідності розбудови академічного сегмента вищої школи, усунути правові й адміністративні перепони створенню науково-навчальних комплексів, існування яких сучасне вітчизняне законодавство не передбачає. Звідси випливає проблема вдосконалення чинного законодавства про вищу освіту, внесення доповнень до Статуту НАН України, створення нових механізмів управління і координації у цій сфері. Її можна вирішити лише разом з Міністерством освіти і науки України та законодавчими органами.

         На думку академіка НАН України Б.Є.Патона, ще одне важливе завдання полягає у збільшенні науково-методичного впливу Академії на вищу школу. Це статутний обов'язок НАН України. Тривалий час провідні вчені України залучалися до формування освітніх стандартів - навчальних програм, написання підручників досить несистематично. Протягом останніх років з'явилося чимало підручників і посібників, написаних невідомими в науці авторами. Негативні наслідки цього вже відчутні. Провідні вчені Академії мало пишуть підручників і посібників для навчальних закладів. З урахуванням цих обставин видається перспективною  пропозиція щодо організації спільного засідання Президії НАН України, колегії Міністерства освіти і науки, президій галузевих академій НАН України для обговорення  зазначених проблем.

         У контексті розвитку співробітництва з вищою школою та утворення нових науково-освітніх комплексів у самій Академії необхідно домогтися поліпшення якості підготовки та відбору молодих спеціалістів для науково-дослідних інститутів НАН України.

         Комісії з підвищення ефективності діяльності Академії необхідно опрацювати також питання щодо можливості спрямування на науково-освітні комплекси НАН України частини державного замовлення на підготовку магістрів та розширення замовлення на підготовку аспірантів. Поки що студенти та аспіранти НАН України знаходяться у відносно гірших матеріальних умовах, ніж у навчальних закладах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України.

         В обговоренні питання взяли участь: академік НАН України І.Ф.Курас, директор Інституту законодавства ВР України О.Л.Копиленко, народний депутат України В.І.Кафарський та інші.

*      *      *

           На засіданні Президії НАН України розглянуто також питання про затвердження директорів науково-дослідних установ НАН України,  про виконуючого обов’язки академіка-секретаря    Відділення математики НАН України, про результати атестації молодих учених-стипендіатів Президента України та конкурсу на здобуття стипендій Президента України для молодих учених на поточні вакансії, про затвердження результатів атестації Інституту відновлюваної енергетики НАН України,   про Музей народної архітектури та побуту України  НАН України.

         Учасники засідання заслухали інформацію академіка НАН України А.П.Шпака щодо опрацювання зауважень і пропозицій, висловлених на   Загальних зборах НАН України, а також інформацію академіка НАН України С.В.Комісаренка про проведення чергової Парнасівської конференції.

                                                                  Прес-центр НАН України