Фундаментальні дослідження інституту в галузі теорії мовознавства є надійним підґрунтям розробок інших мовознавчих установ і мають велике практичне значення для суміжних гуманітарних дисциплін, вищої та загальноосвітньої школи, для справи піднесення мовної культури українського суспільства.

Проте, як наголосив у своєму виступі президент НАН України Б.Є.Патон, зупинятися на досягнутому нині не можна. Сучасна інформаційна революція і процеси глобалізації вносять чимало нового у мовні явища, і вони вимагають поглибленого аналізу, певною мірою – навіть зміни площини наукових досліджень, прискореного розвитку нових напрямів: комп’ютерної лінгвістики, дослідження на зламі лінгвістики і психології, етнології, соціології.  

Інститут має посилити увагу до теоретичного осмислення мовних проблем сучасного українського суспільства, зокрема – підвищення мовної культури, явищ двомовності й багатомовності, функціонування мов етнічних меншин у відриві від їх національних материків. Дослідження цього комплексу проблем доцільно передбачити у подальших  планах  досліджень інституту.

На належну наукову апробацію чекає і розроблений за участю вчених інституту проект Концепції державної мовної політики в Україні.

Академічний Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні відповідає за розвиток мовознавчої галузі науки в цілому, за те, щоб вітчизняна лінгвістика завжди була на рівні світової науки. Тому принципово по-новому необхідно будувати співпрацю з іншими мовознавчими установами,  міністерствами, державними комітетами, кафедрами університетів, з засобами масової інформації, видавництвами, зокрема і на засадах двосторонніх угод.

Значно більш активною має бути участь інституту також у вирішенні проблем удосконалення українського правопису.  Інститут міг би зробити внесок у цю справу.

Президія НАН України  зауважила, що Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України треба визначити своє бачення подальшої діяльності Національної комісії з питань правопису.

У зв’язку зі складністю нових наукових завдань слід продумати заходи з структурної і кадрової оптимізації інституту, посилення кооперації досліджень з іншими установами. Нині більше третини вчених інституту – доктори наук. Щорічно на одного  науковця припадає близько 7 аркушів друкованої продукції. Це дуже високі показники. Однак і середній вік докторів досить високий – 64 роки. Тому в інтересах збереження вітчизняної мовознавчої школи вже нині слід подбати про більш широке залучення і виховання наукової молоді, щоб згодом не було розриву між поколіннями.  

Важливі завдання покладено на інститут та інші мовознавчі установи НАН України Державною програмою розвитку української мови на 2004-2010 рр., яка має велике освітнє, наукове, культурне і політичне значення. Проте програма й досі не фінансується.

В обговоренні питання взяли участь академіки НАН України І.Ф.Курас, Я.С.Яцків, член-кореспондент НАН України В.В.Акуленко, інші науковці.

*       *       *

          Учасники засідання заслухали  інформацію голови Комісії з питань модернізації парку наукових приладів та обладнання НАН  України  академіка НАН України В.Д.Походенка  Відзначено, зокрема, що згідно зі змінами, внесеними у Державний бюджет 2005 р., Національній академії наук України залишені 40 млн.грн. на закупівлю імпортного обладнання, проте скасовано преференції – надане раніше звільнення від тендерних процедур, ввізного мита і податку на додану вартість. Зазначені новації майже на третину скорочують реальні кошти, які можна використати на закупівлю обладнання, та певною мірою ускладнюють процедуру закупівель.

Для виконання постанови Президії НАН України про закупівлю установами Академії у 2005 р. імпортного наукового обладнання необхідно підготувати звернення до Кабінету Міністрів України щодо компенсації витрат, пов'язаних зі сплатою ввізного мита та податку на додану вартість при закупівлі згаданого обладнання, під час наступного корегування бюджету України.

         Академік НАН України В.Д.Походенко наголосив на  необхідності прискорення підготовки відділеннями НАН  України ґрунтовних пропозицій щодо  закупівлі у    2006 р. імпортного наукового обладнання. Згідно з затвердженим Президією НАН України Положенням зазначені пропозиції мають бути подані  до 15 травня ц.р.  у рейтинговому порядку до Комісії. Це необхідно для обгрунтування подання бюджетного запиту Академії на 2006 р.

Було відзначено, крім того: усі 19 імпортних приладів, що їх Академія закупила 2004 року, знаходяться на балансі установ, проведено їх часткове планове або повне пусконалагоджування, наказами по установах створені центри колективного користування приладами та призначено керівників центрів.

*       *      *

        Президія НАН України  розглянула питання  про цільову фінансову підтримку молодих учених, які виступали з науковими повідомленнями на  засіданнях Президії НАН України у 2004 році.

Визнано за доцільне:

– здійснювати починаючи з 2005 р. відбір молодих учених для виступів на засіданнях Президії НАН України на конкурсних засадах;

– запровадити з 2006 р. для молодих учених-доповідачів гранти НАН України для підтримки їх наукових досліджень, результати яких доповідались ними на засіданнях Президії НАН України;

– рішення Президії НАН України про надання грантів НАН України молодим ученим-доповідачам приймати щорічно на початку року за підсумками їх заслуховування на засіданнях Президії НАН України протягом попереднього року.

Передбачено з метою заохочення молодих вчених, які у 2004 р. виступили на засіданнях Президії НАН України, відкрити в установленому порядку додаткові відомчі теми науково-дослідних робіт за темою наукового повідомлення.

Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України разом з Науково-організаційним відділом Президії НАН України доручено підготувати на розгляд Президії НАН України:

– протягом двох тижнів – проект Положення про порядок конкурсного відбору молодих учених НАН України для виступів на засіданнях Президії НАН України з науковими повідомленнями та надання грантів НАН України для підтримки їх наукових досліджень;

– протягом місяця – проект рішення Президії НАН України щодо виділення фінансування для виконання у 2005 р. додаткових відомчих тем для молодих учених, наукові повідомлення яких були заслухані на засіданнях Президії НАН України у 2004 р.

*       *       *

         Президія НАН України прийняла рішення про  присудження премій НАН України за кращі історичні дослідження, присвячені  висвітленню подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. в Україні. Премії присуджено: Дубровіній Любові Андріївні, доктору історичних наук, заслуженому діячеві науки і техніки України, директору Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського НАН України; Скоробогатову Анатолію Васильовичу, кандидату історичних наук, доценту кафедри історії України Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна; Лозицькому Володимиру Сергійовичу, кандидату історичних наук, директору Центрального державного архіву громадських об’єднань України за цикл праць «Україна в Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (монографії: Дубровіна Л.А. (у співавторстві) “Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941-1943). – К., 2004; Скоробогатов А.В. “Харків у часи нацистської окупації 1941-1943”. – Харків, 2004; Лозицький В.С. (у співавторстві) “Україна партизанська 1941-1945”. – К., 2001).

*       *       *

     Учасники засідання ухвалили рішення про відзначення 50-річчя від дня створення Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова  НАН України, про затвердження плану заходів, пов’язаних з відзначенням 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П.Семененка, заслухали інформацію академіка НАН України Я.С.Яцківа  про презентацію першого номера нового журналу „Наука та інновації”.

                                      Прес-центр НАН України