27 лютого 2019 року в Національному музеї літератури України відбувся круглий стіл «Павло Чубинський. Велетень української культури», присвячений 180-річчю від дня народження визначного поета та ученого, громадського діяча, автора слів Державного Гімну України.
Окрім святкування ювілейної дати від дня народження великого українця, актуальність заходу підсилювалася потребою гідного відзначення 150-ї річниці від початку широкомасштабного експедиційного фольклорно-етнографічного вивчення України (1869–1870 рр.), що здійснилося завдяки видатному організаційному та науковому таланту Павла Платоновича.
Метою круглого столу було розкриття значення діяльності П. Чубинського для національно-культурного поступу українства впродовж другої половини ХІХ ст. і до сьогодення та підсумування сучасних набутків науковців щодо осмислення спадщини видатного вченого.
Учасниками зібрання стали представники академічних осередків НАН України, краєзнавці, музейники, викладачі й студенти Національного авіаційного та Європейського університетів. Модерувала подію завідувач науково-методичного відділу Музею Г. Болотова. Особливу піднесену атмосферу на початку заходу створив виступ хору семінаристів Київської православної духовної академії (керівник – о. Юрій Мигаль). Було виконано дві найвідоміші для кожного українця патріотичні композиції – Державний гімн України (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького) та «Молитву за Україну» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).
 Дисидент М. Горбаль розповідає про символічну співпрацю наддніпрянського поета та західноукраїнського композитора при творенні пісні «Ще не вмерла Україна…» |
Першим до слова запросили відомого колишнього дисидента і шістдесятника, поета, народного депутата України 2-го скликання М. Горбаля. Уродженець української Лемківщини, земляк М. Вербицького привернув увагу присутніх до особливого символізму творчої співпраці наддніпрянського поета та західноукраїнського композитора під час створення величної пісні, котра з часом згуртувала українців, вербалізувала процес здобуття української незалежності та заслужено отримала статус Державного Гімну.
У доповіді знаного в Україні історика та джерелознавця, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України доктора історичних наук І. Гирича було окреслено основні віхи життєвого шляху та невичерпність наукового спадку П. Чубинського. Учений провів віртуальну екскурсію вулицями Києва другої половини ХІХ ст., наголошуючи на «адресах» представників громадівського руху в Україні й ролі особи П. Чубинського в суспільних реаліях того часу. На основі джерел І. Гирич зумів локалізувати квартал української столиці (між сучасними вулицями Б. Хмельницького, Володимирською і Тарасівською), мешканці якого вперше почули слова «Ще не вмерла Україна…».
Далі взяв слово старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії НАН України кандидат історичних наук В. Милько. На прикладі найвизначніших дат у життєписі П. Чубинського він розповів гостям заходу про неординарність долі науковця в контексті його творчих здобутків. Зокрема, доповідач наголосив на тому, що українець П. Чубинський, перебуваючи у засланні в Архангельській губернії, спромігся зібрати народознавчі дані та стати авторитетним етнографом Північноросійського краю, визнаним навіть тогочасною владою.
У роботі круглого столу також взяли участь представники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М.Т. Рильського НАН України – академічного українознавчого осередку, діяльність якого значною мірою будується на успадкованих наукових традиціях, закладених іще колом П. Чубинського та на їх сучасному переосмисленні й розвитку. З доповідями на зібранні виступили співробітники відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ кандидат історичних наук Л. Боса та кандидат історичних наук В. Іванчишен. Їхні виступи супроводжувалися презентаціями, допомогу зі створення та транслювання яких надав провідний етнолог О. Головко.
 Ілюстративний ряд багатотомного видання «Етнографічний образ України» |
У доповідях народознавців установи акцентувалося на питаннях сучасної значущості колосального наукового доробку, який узагальнив і опублікував видатний ювіляр. Учені розповіли про репринтне перевидання зусиллями Інституту семитомника «Трудів етнографічно-статистичної експедиції», продемонстрували на екрані обкладинки й анотації кожної з книг. Далі співробітники «Українського етнологічного центру» розкрили особливості проведення впродовж 2008–2018 рр. експедицій «Шляхами П. Чубинського» та специфіку реалізації дванадцятитомного проекту «Етнографічний образ сучасної України», що є своєрідним спадкоємцем джерельного корпусу «Трудів…» і демонструє ступінь збереження українських етнокультурних констант через 150 років – на початку ХХІ ст. На слайдах презентації було відображено титули, короткі огляди, зразки текстового й ілюстративного оформлення кожного з п’яти опублікованих томів: «Господарські заняття; промисли та ремесла», «Культура народного харчування», «Родина та культура сімейного співжиття», «Народний календар» і «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» (останні два подаровано бібліотеці Музею). Візуальна демонстрація видань сприяла пожвавленню уваги аудиторії та отримала схвальні відгуки від присутніх істориків і літературознавців.
 Любов Боса демонструє перевидані сьогодні «Труды…» П. Чубинського |
Суттєвий резонанс серед присутніх викликала розповідь Л. Босої про початковий етап проведення фольклорно-етнографічної експедиції «Шляхами П. Чубинського» 2008 р., яка нещодавно перетнула вже 10-річний рубіж. За результатами тих поїздок було відзнято «польовий» відеофільм, фрагмент якого продемонстрували учасникам заходу. Етнологиня наголосила, що особливістю експедицій є також залучення місцевих дослідників і студентства, що, як і в часи великих попередників, має «громадянське» звучання.
В. Іванчишен у своєму виступі розкрив значення фіксованих у працях за редакцією П. Чубинського даних про матеріальну культуру, ремесла та промисли Поділля для сучасних науковців і пошукачів окреслених тем. Він наголосив на важливості належного вшанування й потребі збереження славного прізвища діяча у назві нової територіальної громади, що нині об’єднується на Бориспільщині.
У роботі круглого столу також брали участь краєзнавці з малої батьківщини П. Чубинського – м. Бориспіль. Присутні на заході представниці місцевого музейного осередку та ліцею Л. Тоцька і Л. Гук виголосили колективну доповідь, присвячену особливостям меморіалізації творчості й доробку ученого в просторі та топоніміці міста і Бориспільського району Київської області. Гості розповіли про великого земляка та подякували столичному інтелектуальному середовищу за гідне вшанування його спадщини.
Круглий стіл із нагоди 180-ї річниці від дня народження П. Чубинського ще раз довів необхідність проведення подібних науково-популяризаційних заходів для якомога ширшої аудиторії, актуальність представлення для широкого загалу наукового доробку українознавчих установ.
За інформацією ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України