Наталія Атамась зазначає: «В Україну вже повернулися шпаки та зазвучала перша пісня жайворонка. Попереду ще можливе березневе похолодання, частинка нормальної снігової зими, з морозом, хуртовинами, деревами, вкритими снігом та льодом — невтішними умовами для тих, хто залишився зимувати. Але зимування також можу бути дуже вигідним. На відміну від особин, які мігрують, зимувальники першими навесні розберуть найкращі гніздові та кормові території, матимуть велику перевагу при розмноженні. Отже, зимувати може бути так само вигідно, як і небезпечно».
Учена наводить п’ять варіантів, яким же чином птах може вижити взимку: «(1) Згуртуватися. Більшість птахів взимку збираються у зграї, часто багатовидові. Так зручніше шукати корми. Наприклад, у зграях різних видів синиць основні розвідники та шукачі нових місць годівлі — гаїчки. А також гуртом зручно спостерігати за хижаками. (…) (2) Жерти якомога більше. Аби пережити зимові ночі, коли температура падає, весь світовий день птахи мають витрачати на пошук їжі. Маленькі птахи, такі як щиглики або блакитні синички протягом світлового дня мають з’їдати до 30 % власної ваги. Шар жиру у птахів є також додатковим бар’єром від холоду. У синиць та в’юрків жир може складати до 10 % від маси тіла. Птахи мають дуже виважено регулювати свою добову харчову активність. (…) (3) Бути дорослим, а не молодим. У кормових зграях та під час ночівлі молоді птахи зазнають «дискримінації», особливо з погіршенням погодних умов. Вони мають ночувати та харчуватися на найнижчих гілках, де більші шанси потрапити до пазурів хижака. (4) Перетворитися на кульку та розправити пухові пера. Аби зменшити втрати тепла, птахи, особливо невеликі, зменшують поверхню тіла, наїжачившись, втягуючи голову та розпушуючи пера. Шар повітря серед розпушених пер швидко зігрівається від тепла тіла, і птах отримує додатковий захист від холоду. Великі птахи, такі як гусі та куріпки, мають дуже товсту теплу пухову «шубу» взимку. (5) Почати тремтіти. Це особливо актуальне для маленьких птахів. Такі дрижаки для зігрівання абсолютно не схожі на тремтіння від холоду людей або інших ссавців. Птахи скорочують протилежні групи м’язів по черзі. Але цей спосіб годиться недовго, у дуже екстремальних умовах та коли поруч наявні джерела калорійної їжі, аби компенсувати метаболічні витрати на дрижаки. Деякі птахи посилюють кровообіг навколо найважливіших органів тіла, зігріваючи їх. Можна також знизити температуру тіла. Таке явище має назву «регульована гіпотермія». Чемпіони тут — колібрі, які можуть загальмувати швидкість метаболізму, знижуючи на холоді температуру до рівня навколишнього середовища і впадаючи у холодове заціпеніння. (6) Знайти укриття. Багато птахів узимку, особливо у сильний вітер, ховається серед неопалого листя на деревах, серед зелених гілок хвойних, під стріхами, серед архітектурних деталей будівель та у стайнях. Особливо важливі невеличкі укриття — дупла, шпаківні. Багато птахів воліють ночувати біля темних поверхонь, наприклад, коло стовбуру дерева, які гарно утримують, а вночі віддають тепло».
Наостанок вчена відзначає: «Не тільки сніговий покрив та лід несприятливі для птахів узимку, також небезпечним є сильних холодний вітер та дощ. Ось чому так важливо не тільки підгодовувати птахів, а також висаджувати вічнозелені та хвойні чагарники, зберігати шпаківні та дуплисті дерева, тобто місця, які надають прихисток зимуючим видам птахів у міських парках і скверах».
За інформацією інтернет-платформи «Medium»