30 липня відзначають Міжнародний день дружби. Ще донедавна це почуття вчені вважали суто людським, не властивим для тварин. Та на сьогодні спеціалісти визнають: не лише люди здатні товаришувати. То яка вона — дружба у світовій фауні?
Учена зауважує: «Особини, що не мають родинних зв’язків, нерідко проводять час разом, пестять, чистять і чухають один одного, разом захищаються від ворогів та суворих погодних умов, діляться їжею. Такі стосунки тривають роками, навіть десятиліттями. Чим вони відрізняються від короткочасної кооперації за моделлю «ти — мені, я — тобі»? А тим, що друзі не рахують витрати та вигоди, не відслідковують, скільки партнер віддав своєї здобичі або наскільки активно допоміг під час конфлікту. Так само як і у людей, дружба у тварин базується на емоційній близькості. Товариші довіряють один одному й прагнуть бути разом. І мавпи, і гієни надають перевагу спільному полюванню чи захисту саме у компанії друзів, а не просто знайомих членів зграї».
Наталія Атамась також відповідає на питання, чи всі тварини здатні приятелювати: «Наразі вчені зійшлися на тому, що дружба існує у тварин високосоціальних та розумних водночас. Зокрема, товаришувати вміють мавпи, дельфіни, слони, а також деякі птахи — зокрема, круки та гуси. А от восьминоги, наприклад,— дуже розумні істоти, але вони — територіальні одинаки, тому є поганими друзями. Тварини також мають гарну пам'ять і здатні опанувати концепцію "ворог мого ворога — мій друг". Дружба у воронових часто виростає саме з такого ситуативного партнерства. Круки й шимпанзе також ретельно відслідковують соціальні контакти своїх суперників і намагаються завадити формуванню дружніх зв’язків у своїх ворогів. Як і люди, тварини вибирають друзів серед тих, хто схожий на них за своїми уподобаннями та звичками. Товаришують, як правило, представники одного ієрархічного рангу, близького віку, схожих смаків. Серед них, як і в людей, є більш комунікабельні істоти з великою кількістю соціальних зв’язків, а також інтроверти, які спілкуються та проводять час з одним чи двома обранцями. У людей важливу роль під час утворення соціальних зв’язків та емоційної прихильності відіграє гормон окситоцин. У частини тварин, зокрема у ссавців, він (або його аналоги) також виробляється, а отже такі представники фауни здатні до складної соціальної взаємодії, кооперації та, врешті-решт, дружби. Деякі вчені вважають це свідченням того, що товариськість —це дуже давній еволюційний соціальний конструкт».
Також вчена-біолог пояснює, як можлива дружба між тваринами різних видів: «Інтернет сповнений зворушливими відео собак та котів, інших домашніх тварин, що сплять, їдять чи граються разом. Але більшість дружніх стосунків між різними видами виникають серед одомашнених тварин, а також молодих особин у зоопарках чи на фермах. Такі зв’язки штучно створює та стимулює людина, відтак у контрольованих умовах тварина часто не має вибору щодо того, хто є його сусідом по загону чи вольєру. До речі, тварини у зоопарках можуть відчувати глибокий сум чи стрес у разі втрати друга та сусіда. У дикій же природі відомі лише випадки співробітництва між особинами різних видів, але це суто ділові стосунки. Про щось, що схоже на справжню дружбу та довіру у неодомашнених тварин різних видів наразі точно невідомо. А от людина може подружитися з дикими тваринами та заслужити їхню довіру. Найбільш красномовний приклад таких стосунків — це дослідниці мавп у дикій природі Даян Фосі та Барбара Сматс. Вони не турбували горил чи бабуїнів і не порушували їхніх кордонів. Науковиці роками слідували за ними та уважно спостерігали, фактично жили їхнім життям. За таку делікатність мавпи відплатили їм приязню та прив’язаністю. Бо рівність та взаємоповага — це і є наріжний камінь будь-якої дружби: і людей, і у тварин».
Докладніша інформація – за посиланням:
https://expres.online/lifestyle/khto-krashchi-druzi-lyudi-chi-tvarini
За інформацією газети «Експрес»