Щороку 10 листопада на планеті відзначається Всесвітній день науки в ім’я миру та прогресу під егідою ЮНЕСКО. З нагоди цього свята 12-13 листопада 2016 року в Україні вчергове відбудуться осінні науково-популярні заходи в рамках проекту «Дні науки», започаткованого молодими вченими наукових установ Національної академії наук України. Про історію, цілі й основні локації та акції «Днів науки» розповіли в ефірі науково-популярної програми «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» співкоординатори цього проекту – молодший науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров і науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Наталя Атамась.
Як зазначив С. Гончаров, перші «Дні науки» – восени 2013 року – пройшли у столиці, в стінах Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. А вже наступної весни до проекту долучилися вчені ще трьох академічних установ – Інституту біохімії імені О.В. Палладіна, Інституту молекулярної біології і генетики й Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Так ініціатива почала набирати обертів та поширюватися з Києва на інші українські міста і за три роки встигла охопити вже кількадесят тисяч відвідувачів (власне кажучи, саме постійне зростання чисельності відвідувачів та їхньої зацікавленості у збагаченні своїх знань про світ і надихає організаторів підтримувати реалізацію проекту). Цьогорічні осінні «Дні науки» відбудуться у семи містах – Києві, Львові, Одесі, Харкові, Житомирі, Івано-Франківську та Каневі, – останні три з яких беруть участь у проекті вперше. С. Гончаров також наголосив, що особливість цьогорічних осінніх заходів проекту полягає в тому, що до них активно приєдналися провідні вітчизняні вищі навчальні заклади. У столиці це – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (зокрема, його фізичний факультет, Астрономічна обсерваторія й Астрономічний музей), Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний авіаційний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України; в Івано-Франківську – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника й Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; у Львові – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Львівський національний університет імені Івана Франка; в Житомирі – Житомирський державний університет імені Івана Франка. Вже традиційно учасниками «Днів науки» є ботанічні сади, природні парки, заповідники (наприклад, віднині – Канівський природний заповідник і Шевченківський національний заповідник). Крім того, традиційно потужні природнича, природоохоронна й медична складові проекту дедалі частіше доповнюються соціогуманітаристикою, передусім історією та літературознавством.
Н. Атамась, у свою чергу, пояснила, чому «Дні науки» в нашій країні відбуваються саме двічі на рік. По-перше, на третю суботу травня припадає національне професійне свято науковців, встановлене відповідним Указом Президента України. По-друге, якщо для лекцій, майстер-класів і демонстрацій наукових експериментів дослідниками так званого «лабораторного спрямування» (фізіологами, генетиками й іншими) потрібні передусім приміщення, то вчені-природничники (біологи, екологи) воліють популяризувати здобутки за своїми напрямами досліджень просто неба – в рамках екскурсій – за найбільш сприятливих для цього умов, тобто за теплої та ясної погоди і (якщо йдеться, наприклад, про ботаніків) під час масового цвітіння рослин.
Головна мета проекту, за словами його співкоординаторів, – продемонструвати широкій громадськості, що наука в Україні існує, і доступною мовою та за допомогою конкретних прикладів пояснити відвідувачам, чим займаються вчені і яку користь результати їх діяльності мають для суспільства. Друга, не менш важлива, мета популяризаторів науки – поділитися з усіма охочими навичками критичного мислення та способами перевірки тієї чи іншої інформації на достовірність. Важливим, як зауважила Н. Атамась, є також те, що, з одного боку, подібні акції дають змогу налагодити зв’язок наукової спільноти з широкою громадськістю (адже в рамках «Днів науки» кожен відвідувач може вільно поспілкуватися з будь-яким науковцем, отримати відповіді на уточнювальні питання з тематики тієї чи іншої галузі), а з іншого боку, вони є чудовою нагодою для встановлення контактів між самими дослідниками для можливої подальшої співпраці. А отже, суспільна користь «Днів науки» є незаперечною. Про це, на думку С. Гончарова, свідчить і досвід багатьох зарубіжних країн, запозичений українськими вченими, а саме – досвід Німеччини (де популяризація науки відбувається у форматі днів відкритих дверей, під час яких науково-дослідні установи організують щось на кшталт звітування перед місцевими громадами, на території яких вони функціонують і коштом яких утримуються) та Польщі (де досить поширена практика так званих наукових пікніків – яскравих інтерактивних експериментів, що нагадують ярмаркові дійства).
За словами Н. Атамась, українські вчені, готуючись до участі у «Днях науки», формують програму, орієнтуючись на інтелектуальні запити й інтереси різних категорій населення. Екскурсії на природу, як правило, є найцікавішими для наймолодших дітлахів, демонстрації наукових експериментів та лекції – для студентської і шкільної молоді, а також людей старшого віку. Співкоординатори «Днів науки» запевнили, що цікаво буде всім відвідувачам – незалежно від віку й рівня обізнаності щодо наукових досягнень, та запросили всіх допитливих і спраглих до знань провести свої вихідні з розумом – у товаристві вчених. Аби на власні очі переконатися, що наука робить наше життя цікавішим, простішим і комфортнішим.
ВХІД НА ВСІ ЗАХОДИ «ДНІВ НАУКИ» Є ВІЛЬНИМ І БЕЗКОШТОВНИМ.
Ознайомитися з програмою заходів проекту можна на його сайті:
http://dni-nauky.in.ua/
та сторінці у соціальній мережі Facebook:
https://www.facebook.com/dni.nauky/?ref=ts&fref=ts
Проморолик «Днів науки»:
https://www.youtube.com/watch?v=v--o1FZ6l7s
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ