Про Всеукраїнський фестиваль науки, стан вітчизняної наукової сфері та можливі шляхи його поліпшення розповів програмі «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Григорович Наумовець.
Як зазначив гість ефіру, ідея проведення згаданого фестивалю виникла в Академії у 2007 році – під час спілкування з представниками Британської Ради в Україні. Справа в тому, що у Сполученому Королівстві схожі заходи проводяться ще з ХІХ ст. Такі фестивалі, з одного боку, допомагають популяризувати наукову діяльність і її здобутки в суспільстві, а з іншого боку, є своєрідним звітом наукової спільноти перед громадянами – платниками податків – за досягнуті результати, які були одержані за бюджетні кошти та мають практичну користь. Згодом щорічне проведення Всеукраїнського фестивалю науки було закріплено відповідним указом Президента України та стало традиційним. Крім Національної академії наук, участь у фестивалі, який цього року відбудеться вже вдесяте, беруть національні галузеві академії наук, Міністерство освіти і науки, дипломатичні представництва іноземних держав (насамперед Французької Республіки та ФРН), низка провідних вітчизняних вищих навчальних закладів, Національний центр «Мала академія наук України». Заходи в рамках фестивалю відбуваються не лише у столиці та практично всіх обласних центрах нашої держави, а й містах-райцентрах (на кшталт Ніжина, Умані та інших, де функціонують університети) і навіть селах і селищах (адже, наприклад, Національна академія аграрних наук України має численні дослідні станції та відділи своїх інститутів саме у сільській місцевості).
Академік А.Г. Наумовець також поінформував радіослухачів про те, що урочисте відкриття Х Всеукраїнського фестивалю науки почнеться об 11.00 год. – в четвер, 19 травня 2016 року, в приміщенні Інституту електрозварювання імені
Є.О. Патона НАН України за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 11 (колишня назва – вул. Боженка, 11), та запросив усіх охочих відвідати лекції представників ЦЕРН і Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, а також виставку-презентацію наукових досягнень установ НАН України, під час якої вчені Академії представлять близько півтисячі своїх інноваційних розробок.
На думку академіка А.Г. Наумовця, головними проблемами вітчизняної економіки є різке й суттєве (майже наполовину) падіння обсягів експорту, а також те, що більшість предметів експорту складає необроблена сировина на зразок металу й зерна. Україна є, фактично, сировинним придатком, який не продає за кордон готової продукції із доданою вартістю і втрачає через це значні потенційні прибутки. Виправити такий стан справ здатна лише конкурентоздатна високотехнологічна продукція, виробництво якої потребуватиме широкого впровадження наукових розробок. Проте ще одна проблема полягає в тому, що малий і середній бізнес в нашій державі, який міг би стати найбільшим замовником і споживачем високих технологій, створених ученими Академії, перебуває у скрутному положенні та не має достатніх фінансових ресурсів для практичного застосування нових винаходів. Тому, як вважає А.Г. Наумовець, держава повинна підтримати і бізнес, і науку, й освіту: освіта забезпечить підготовку необхідних кваліфікованих кадрів для науки та промисловості, науковці працюватимуть над створенням сучасних технологій, а бізнес впроваджуватиме їх у виробництво. Без цього неможливий розвиток вітчизняної економіки зокрема та країни загалом.
Натомість цьогоріч фінансування Академії, як розповів учений, було значно скорочено. Така тенденція спостерігалася впродовж майже всіх років незалежності України, однак тільки нині вона набула справді загрозливих рис і ставить наукову сферу на межу виживання. На адресу Академії лунають численні необґрунтовані звинувачення в неефективному використанні бюджетних коштів, тоді як один тільки проект із подовження ресурсу енергоблоків українських атомних електростанцій щороку заощаджує 1,5 млд дол. США, які довелося б в іншому разі витратити на спорудження нових реакторів, і, таким чином, повністю покриває кошти, виділені на діяльність установ НАН України, – підкреслив академік.
А.Г. Наумовець розповів також про кількісні показники роботи вчених НАН України, високий рівень суспільної довіри до науки, цільові програми Академії та призначення Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр.
Наостанок гість передачі висловив сподівання, що наука в Україні не тільки виживе, а й зможе активно розвиватися й отримає гідну підтримку з боку держави – таку, яку демонструють провідні цивілізовані країни світу.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ