Візит Петко Христова проходив у межах функціонування українсько-болгарського проекту «Культурна спадщина та національна ідентичність (Динаміка соціокультурних процесів у сучасних суспільствах Болгарії та України)», учасниками якого є як представники болгарської наукової спільноти, переважно співробітники Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук, так і співробітники ІМФЕ, переважно фахівці-славісти з відділу української та зарубіжної фольклористики.
Головуючою на урочистому засіданні вченої ради, де було виголошено доповідь Петко Христова, була директор ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України академік Ганна Скрипник, яка виступила із вітальним словом, висловивши сподівання на подальшу співпрацю з Інститутом етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук, окреслила наступні важливі кроки на шляху культурної взаємодії України та Болгарії у контексті тих викликів, з якими стикається сучасна славістична наука.
 Виступ директора ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України академіка Ганни Скрипник |
Петко Христов є відомим знавцем із болгаристики, зокрема, і болгарської культури в Україні, дослідником матеріальної і нематеріальної спадщини в Болгарії та за її межами, переважно у країнах слов’янського ареалу, а також науковцем, у колі дослідницької уваги якого перебуває широкий спектр питань конструювання ідентичності як в контексті історичної минувшини, так і сучасних міграційних процесів.
Петро Христов виголосив цікаву і ґрунтовну доповідь, яку присвятив проблемі стану гуманітарної науки в Болгарії. Тема є актуальною у контексті реалій із життя сучасної гуманітарної науки в українському суспільстві. Наголос у доповіді було зроблено на таких ключових проблемах, як місце сучасної болгарської гуманітаристики серед інших галузей науки, функціонування болгарських наукових інституцій на сьогодні, специфіка побутування болгарської гуманітарної науки у її взаємодії у форматі наукових проектів із країнами ЄС, проблеми фінансування гуманітаристики в Болгарії тощо. У доповіді Петко Христов відзначив високий рівень інтересу до української гуманітарної науки в Болгарії.
 Виступ директора Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук доктора Петко Христова |
Історію болгарської гуманітарної науки дослідник відстежує від 80-х років минулого століття. З 90-х років відзначає появу етнології і антропології в БАН. Серед показових сучасних тенденцій виділяє перехід наукових центрів з академічних установ до вишів; масштабне об’єднання наукових інституцій і центрів за профілем діяльності. Одним із важливих, але ж і суперечливих, завдань сьогодення на ниві гуманітаристики Петко Христов визначає перехід наукових видань до системи Scopus.
Серед позитивних тенденцій науковець відзначає появу наукових проектів з питань еміграції й імміграції, а також національних меншин.
Доповідачеві після завершення виступу поставили цілу низку питань, зокрема, чи існує при Болгарській академії наук Центр болгаристики, а також, чи є дослідження в галузі болгарського іконознавства, а якщо так, то чи простежують спільні для українців і болгар підходи у цій галузі (відомий болгарист, мистецтвознавець доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик). Петко Христов зазначив, що існує Асоціація болгаристів в Софійському університеті, а також центр при Болгарській академії наук, який, щоправда, не виявляє значної активності через недостатнє фінансування і невелику кількість співробітників. Більш активними, на думку Петко Христова, є болгарські центри в Харкові й Києві.
 Питання доповідачеві ставить провідний науковий співробітник ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик |
Завідувач відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України доктор історичних наук Валентина Борисенко спитала про інтеграцію національних меншин у болгарське середовище, зокрема, наскільки меншини зацікавлені у вивченні болгарської мови, проводячи паралелі з українським соціумом, а також поставила питання щодо функціонування гагаузької мови в Болгарії. Професор Христов зауважив, що є більш і менш інтегровані у болгарське середовище меншини, серед найменш інтегрованих виділив ромів, зокрема кілька їхніх мовних груп, до яких важко знайти уніфікований підхід. Рідні мови представники меншин вивчають у недільних школах.
 Питання доповідачеві ставить завідувач відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України доктор історичних наук Валентина Борисенко |
Провідний науковий співробітник ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Галина Бондаренко поцікавилася проблемами функціонування політики декомунізації у відділі етнології соціалізму і постсоціалізму Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської Академії наук. Петко Христов визначив процес декомунізації як практично завершений, події доби соціалізму для нової генерації є вже своєрідною екзотикою.
 Питання доповідачеві ставить провідний науковий співробітник ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Галина Бондаренко |
Насамкінець Ганна Скрипник запропонувала подальшу співпрацю у профільних галузях ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України і БАН, обговорювалися окремі локальні шляхи взаємодії, зокрема проведення спільної конференції, пов’язаної з питаннями взаємин болгар і українців у гуманітарній сфері.
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України