 Головний корпус Інституту фізики НАН України (фото з офіційного сайту інституту: http://www.iop.kiev.ua) |
Науково-популярний ресурс «Sciences.in.ua» підготував відеосюжет, присвячений Інститутові фізики НАН України, його вченим, дослідницьким напрямам, за якими вони працюють, і деяким науковим досягненням. Свої коментарі надали старший науковий співробітник відділу фізичної електроніки кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко, завідувач відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко і старший науковий співробітник відділу фотонних процесів кандидат фізико-математичних наук Андрій Дмитрук.
«Зараз найбільші прориви в науці стаються на перетині кількох напрямів досліджень, тобто не в межах вузькоспеціалізованих галузей, а на їхньому стику. В нашому інституті молоді вчені (зокрема, з відділу фізичної електроніки, відділу адсорбційних явищ, відділу фізики кристалів, відділу лазерної спектроскопії) збираються й обговорюють те, чим займаються. Внаслідок цього виникають ідеї з приводу того, як об’єднати деякі напрями», – розповідає А. Сененко. За його словами, вчені цієї академічної наукової установи займаються, серед іншого, дослідженням надтонких органічних плівок. В інституті було відкрито світіння острівцевих плівок. Це досягнення є досить перспективним з огляду на можливість майбутнього створення на його основі нанорозмірних джерел світла.
«У нас опрацьовується кілька перспективних і цікавих напрямів – наприклад, структурування поверхні металів чи інших твердих тіл під дією лазера. Завдяки цьому можна отримати дешеві підкладки для поверхнево підсиленої спектроскопії. Можливе застосування – біологія та медицина. Інший, теж дуже цікавий напрям – створення оптоелектронних пристроїв – мікролінз, оптичних елементів, які можуть використовуватися в твердотільній електроніці, оптиці, оптоелектроніці, телекомунікаціях тощо, тобто в нових галузях, які стрімко розвиваються», – стверджує А. Дмитрук.
Як зауважила О. Фесенко, Інститут фізики НАН України активно співпрацює із зарубіжним партнерами. Контакти налагоджено з колегами з Італії, Франції, Греції, Естонії та багатьох інших країн. «Один із основних капіталів України – людський. У нас досить високий рівень освіченості населення. Й ці умови потрібно зберегти. Україна не має бути сировинною державою», – вважає вчена й додає, що останніми роками своє ставлення до науки й нових технологій суттєво переглянув Китай: на державному рівні там приділяється чимало уваги сприянню появі власних науково-технічних розробок. КНР створює умови для розвитку національного наукового потенціалу.
«Науку не можна розглядати з бізнесової точки зору, – підсумовує А. Сененко. – Якщо ми втратимо бодай рік – відстанемо на десятиріччя». І зазначає, що в науці важлива тяглість та передача традицій, бо наука – це особлива, унікальна сфера: «Наука – це мистецтво створювати те, чого ще не існує».
Більше подробиць – за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=ql6v_gyrgiQ