Ukrainian
Summary:Дослідження відомого українського вченого про події та уроки гончарного здвигу Донбасу – націозначущого феномена розвитку гончарства в селі Макарів Яр, що в Луганщині, за доби Розстріляного Відродження (1917–1933). Подано ґрунтовну історіографію діяльності Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927–1935), з’ясовано її значення в літописові української культури. Проаналізовано окремі аспекти розвитку вітчизняного гончарного шкільництва впродовж 1920-х – початку 2000-х років, визначено його досягнення, недоліки й проблеми. Охарактеризовано подвижницьку постать завідувача макарово-ярівської гончарної школи, художника-кераміста Павла Дубинського (1888–1938). Виявлено напрямки творчої співпраці полтавського та луганського гончарства. Також про етноцид щодо українського народу, трагізм життєвих доль талановитої молоді за окупаційного режиму, концептуальні напрацювання гончарної освіти 1920-х років та їх значення для сьогодення, проблему створення українських підручників з історії та технології гончарства. Книга вшановує подвижництво залюблених у гончаротворення мистців, які свої мрії й прагнення, дії й звершення поклали на вівтар звеличення національної культуротворчої спроможності. Монографія є першою книгою наукового трикнижжя "Гончарний здвиг Донбасу" і постає своєрідним прологом до наступного дослідження керамолога Людмили Овчаренко"Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні". Завершує унікальну трилогію збірник документів і матеріалів"Гончарство Макарового Яру кінця ХІХ – середини ХХ століття" – найповніший нині корпус опублікованих польових, архівних і речових матеріалів про найбільший гончарний осередок на межі Слобідської України й Донщини.
Reading audience:Для керамологів, етнологів, істориків, мистецтвознавців, музеєзнавців, краєзнавців, мистців, викладачів, учителів, учнів та студентів мистецьких навчальних закладів.
Russian
Summary:Исследование известного украинского ученого о событиях и уроках гончарного сдвига Донбасса– феномена развития гончарства в Селе Макаров Яр на Луганщине, в эпоху Расстреляного украинского Возрождения (1917–1933). Представлена детальная историография деятельности этой кустарно-промышленной школы (1927–1935), указано ее значения для украинской культуры. Проанализироаны отдельные аспекты развития отечественных гончарных школ в 1920–2000 гг., указаны их достижения, недостатки и проблемы. Охарактеризован подвижник заведующего макарово-яровской гончарной школой, художник-керамист Павел Дубинский (1888–1938). Опредлены направления творческого сотрудничества полтавского и луганского гончарства. Также речь идет об этноциде украинского народа, трагических судьбах талантливой молодежи в оккупационном режиме, концептуальных наработках гончарног образования 1920-х гг. и их значения сегодня, проблемах создания украинских учебников по истории и технологии гончарства. Монография открывает трилогию "Гончарный сдвиг Донбасса" и служит своеобразным пролоом к исследованию керамолога Людмилы Овчаренко "Макарово-яровский очаг гончарного образования в Украине".
Reading audience:Для керамологов, этнологов, историков, искусствоведов, музеведов, краеведов, преподавателей, учителей, учеников и студентов творческих учебных заведений.