Ukrainian
Summary:Дослідження присвячено комплексному осмисленню філософської лірики І. Франка в аспекті діалектичного саморозгортання поетичної рефлексії. Статус філософської лірики в системі генерики кваліфіковано як метажанровий різновид ліричного роду, сутність якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З’ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції митця-мислителя, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника; систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики тлумачаться ідейно-естетичні особливості філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії ліричних збірок Франка, які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального і реального.
Russian
Summary:Исследование посвящено комплексному осмыслению философской лирики И. Франко в аспекте диалектического развертывания поэтической рефлексии. Статус философской лирики в системе генерики квалифицирован как метажанровая разновидность лирического рода, сущность которого определяет поэтическая (философско-лирическая) рефлексия. Определено место философской лирики в генологическом сознании и мировоззренческо-эстетической эволюции художника-мыслителя, ее роль в кристаллизации "философской веры" писателя; систематизированы его взгляды на философскую лирику как разновидность "рефлексионной" поэзии. С позиций диалектической герменевтики разъяснены идейно-эстетические особенности философско-лирических произведений, циклов, художественно-философских концепций поэтических книг. Определены доминантные образно-смысловые оппозиции поэтической философии лирических сборников Франка, которые в общем итоге сводятся к универсальной диалектике идеального и реального.