Україна є учасницею Конвенції про заборону біологічної і токсинної зброї (КБТЗ), згідно з якою вона не може розробляти, зберігати, передавати знання стосовно можливості створення біологічної зброї. Разом з тим поняття біобезпеки і біозахисту набагато ширше, аніж власне біологічна зброя. 

- Сьогодні для світу, в тому числі і для України, загрозливим є майже увесь можливий спектр біонебезпек, у першу чергу, інфекційні захворювання, - сказав, відкриваючи конференцію, голова Комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО України Сергій Комісаренко. - Але до біозагроз належать не тільки ті захворювання, що спричинені особливо небезпечними патогенами, а й ті, що мають негативний економічний чи соціальний ефект. Наприклад, грип, вірусні гепатити, ВІЛ/СНІД і, звичайно, туберкульоз. Вони викликаються не дуже небезпечними патогенами, але суттєво впливають на здоров’я людей, на економіку, на соціальний стан, зрештою, - на наш настрій.

За словами академіка НАН України С. Комісаренка, до біозагроз варто віднести навмисне чи навіть ненавмисне створення біологічно небезпечних агентів, адже нині ми є свідками абсолютно безпрецедентного розвитку сучасної біології, в т.ч. синтетичної. Сьогодні навіть студенти біологічних факультетів університетів можуть створювати небезпечні конструкції: токсини, бактерії, віруси. 

Коли йдеться про біозагрози, не можна оминути проблеми неякісних ліків, харчів, питної води і, звичайно, біотероризму. Іншими словами, біобезпека – це захист людей від небезпечних патогенів, а біозахист – захист патогенів від людини, забезпечення фізичного недоступу до них із загрозливою для довкілля метою.

Як повідомив перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Хандогій, у МЗС триває підготовча робота над законопроектом щодо національної імплементації КБТЗ в Україні. Нагальним завданням є поглиблення міжнародного співробітництва та підтримка національних структур і національного потенціалу для запобігання, виявлення і лікування  інфекційних захворювань, що вражають довкілля. Нині започатковано переговорний процес з ЄС щодо реалізації спільного проекту з модернізації української протичумної станції. Є всі сподівання на його позитивні результати.

За словами заступника секретаря РНБО Павла Ігнатенка, в теперішньому світі біологічні загрози стоять в пріоритетному ряду з проблемами енергетичної та продовольчої безпеки. Наприкінці року Україна пережила шоковий стан, викликаний розповсюдження вірусу пандемічного грипу, абсолютно неадекватний тим загрозам, які реально були. Це, зазначає він, вкотре підтверджує: державі чимало треба зробити для того, щоб на подібні виклики давати адекватну, професійну і чітку відповідь.

Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха вважає, що питання біобезпеки і біозахисту – це питання науки і сучасних технологій. Недаремно серед пріоритетів національної програми «Наука в університетах» було визначено і біотехнології. Він також запевнив, що МОН робитиме все для того, аби імплементувати результати і рекомендації конференції в українських університетах.

На запитання газети “Світ” щодо очікуваних результатів конференції академік НАН України Сергій Комісаренко відповів, що теоретично конференція може мати надзвичайно вагоме значення.

- Як організатори ми запросили провідних експертів з багатьох країн світу. Взяти участь у першому в Україні форумі з біобезпеки і біозахисту запропонували великій кількості вітчизняних НДІ, університетів, що мають кафедри біології, молекулярної біології чи біотехнології, фармацевтичних підприємств. На жаль, мало хто приїхав з регіонів. Ми недостатньо усвідомлюємо, наскільки це важливо. Тому зібрання повинно компенсувати нестачу наших знань, - говорить голова Комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО. - Після конференції за сприяння Програми глобального партнерства Канади проведемо дослідження: наскільки в Україні вчені й ті, хто опікується питаннями біотехнологій чи фармпромисловості, розуміють проблеми біобезпеки. Його результатом стане розроблення певного механізму розповсюдження так необхідних у сучасному глобальному світі знань. Ну, а рекомендації конференції ляжуть в основу доповіді, що її буде виголошено на Щорічній зустрічі країн-учасниць КБТЗ.